Мета роботи. 1. Вивчення структури й алгоритмів роботи асинхронних і синхронних тригерів

1. Вивчення структури й алгоритмів роботи асинхронних і синхронних тригерів.

2. Дослідження функцій переходів і збудження основних типів тригерів.

3. Вивчення взаємозаміни тригерів різних типів.

Прилади і елементи.

Генератор слів.

Вольтметр.

Логічні пробники.

Джерело напруги + 5 В.

Джерело сигналу "логічна одиниця".

Двопозиційні перемикачі.

Двовхідні елементи І, І–НІ, АБО, АБО–НІ.

RS – тригери.

JK – тригер.

D – тригер.

Короткі відомості з теорії.

Тригер – проста цифрова схема послідовнісного типу. У розглянутих у попередніх розділах комбінаційних схем стан виходу Υ у будь-який момент часу визначається тільки поточним станом входу X: Υ = F(X).

На відміну від них, стан виходу послідовнісної схеми (цифрового автомата) залежить ще й від внутрішнього стану схеми Q: Υ = F(X,Q).

Іншими словами, цифровий автомат є не лише перетворювачем, але і хранителем попередньої, і джерелом поточної інформації (стани). Ця властивість забезпечується наявністю в схемах зворотних зв'язків.

Основою послідовнісних схем є тригери. Тригер має два стійкі стани: Q=l і Q=0, тому його іноді називають бістабільною схемою. У якому з цих станів виявиться тригер, залежить від сигналів на входах тригера та від його попереднього стану, тобто він має пам'ять. Можна сказати, що тригер є елементарною частиною пам'яті.

Тип тригера визначається алгоритмом його роботи. Залежно від алгоритму роботи, тригер може мати установчі, інформаційні та керуючі входи. Установчі входи встановлюють стан тригера незалежно від стану інших входів. Входи керування дозволяють запис даних, що подаються на інформаційні входи. Найбільш поширеними є тригери RS, JK, D і Т–типів.