Неособові форми дієслова

(Non-Finite Forms of the Verb)

У § 13 зазначалось, що неособові форми дієслова ви­ражають дію без зазначення особи, числа і способу, не мають звичайних дієслівних часових форм, а лише вка­зують на час, співвіднесений з моментом дії, вираженої дієсловом в особовій формі. Неособові форми дієслова ніко­ли не бувають присудком у реченні (тому й називаються ще непредикативними), а виконують функції ін­ших членів речення. Це такі форми: інфінітив (The Infinitive), герундій (the Gerund) і дієприкмет­ник (the Participle). Інфінітив вживається для утворення часових форм групи Indefinite (див. §§ 16, 18, 20, 21) та наказового способу (див. § 31).

Дієприкметник теперішнього часу (the Present Partici­ple) вживається для утворення часових форм групи Con­tinuous (див. §§ 23, 24). Дієприкметник минулого часу (the Past Participle) вживається для утворення форм доконаних часів (див. §§ 26, 27) та дієслів пасивного стану (див. § 28). Але неособові форми дієслів мають і самостійні функ­ції. У цьому разі вони поєднують свої дієслівні властивості з властивостями інших частин мови і виконують у реченні їхні синтаксичні функції. Так, інфінітив і герундій, поєд­нуючи властивості дієслова та іменника, виконують функ­ції іменника, тобто вживаються в ролі підмета, іменної частини присудка, додатка, означення і обставини. Дієпри­кметники, поєднуючи властивості дієслова і прикметника або прислівника, вживаються в ролі означення і обста­вини:

То read is useful (інфінітив Читати корисно.

у ролі підмета).

І am fond of reading (герундій у Я люблю читати.

ролі додатка).

The lamp standing on the desk Лампа, що стоїть на столі, нова.

is new (дієприкметник у ролі

означення).

She stood there thinking (діє- Вона стояла там задумавшись.

прикметник у ролі обставини)

Особливості утворення та вживання інфінітива, герун­дія і дієприкметника ми розглянемо у наступних параграфах.

§ 39. Утворення форм інфінітива

В англійській мові інфінітив має форми стану, а також часу (на відміну від неозначеної форми дієслова в укра­їнській мові). Але часова форма інфінітива, як і інших неособових форм, лише вказує на співвіднесеність з мо­ментом дії, вираженої дієсловом в особовій формі. При цьому форми стану звичайно мають лише перехідні діє­слова (див. таблицю).

Форми інфінітива	Активний стан	Пасивний стан
Indefinite	to read [ri:d] to go	to be read [red]
Continuous	to be reading to be going	—
Perfect	to have read to have gone	to have been read
Perfect Continuous	to have been reading to have been going	-

Лише форми Indefinite Infinitive активного і пасивного стану мають відповідні форми в українській мові:

to read – читати to be read – бути прочитаним

to write – писати to be written – бути написаним

Ці форми, тобто Indefinite Infinitive Active та Indefinite Infinitive Passive — найбільш поширені в англійській мо­ві. Решта форм трапляється рідше і не може переклада­тися українською мовою ізольовано, поза реченням.