Розділ IV. пості їх вимогам, встановленим зазначеним Законом або іншими нор­мативно-правовими актами, в державній реєстрації права власності може бути відмовлено

пості їх вимогам, встановленим зазначеним Законом або іншими нор­мативно-правовими актами, в державній реєстрації права власності може бути відмовлено.

Наслідком державної реєстрації права власності на нерухомість є видача свідоцтва. Всі дії по державній реєстрації здійснюються орга­нами державної реєстрації, передбаченими розділом II вказаного За­кону.

Іноді мають місце ситуації, коли: право виникло, але нічим не під­тверджено, або існує сумнів щодо наявності у особи права власності, або право власності не виникло, але особа намагається здійснити дії, які залежать від неї, з виникнення у неї права власності.

Випадки, коли право виникло, але у його носія немає правовстанов-люючих документів, мають місце, коли право власності виникає із за­кону. Частиною 3 ст. 384 ЦК передбачається, що у разі викупу кварти­ри член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її влас­ником. При цьому про виникнення права власності свідчить сам факт повної оплати членом кооперативу вартості його квартири. Квитан­ція ж про сплату не є правовстановлюючим документом. Члену коопе­ративу слід звернутися до місцевих органів державної реєстрації для отримання свідоцтва про державну реєстрацію свого права.

Підлягає окремій державній реєстрації право на об'єкт нерухо­мості (будівлю, споруду), що входить до складу майнового комплек­су як іншого об'єкта права власності, правовий режим якого також прирівнюється до нерухомості, а, отже, підлягає державній реєстрації сам по собі.