Загальні положення цивільного права

сті законодавства для надання переваг інтересам однієї особи за раху­нок заподіяння майнової шкоди іншій.

Окрім загальнонаукових філософських методів досліджень явищ, наука цивільного права використовує й методи загальнотеоретично­го правового значення, тобто загальної теорії держави і права, зокре­ма: соціологічний, порівняльний, логіко-догматичний, а також метод правового моделювання чи використання судової статистики.

Використання у цивільно-правових дослідженнях соціологічних методів зумовлене тим, що цивілістична наука не обмежується пі­знанням лише нормативного матеріалу. В процесі вивчення цивіль­но-правових явищ аналізу підлягають різноманітні зв'язки цивільного права із суспільним життям, їх взаємні зв'язки, що здійснюють зворо­тній вплив на цивільне право. Низка прийомів, таких, як: спостере­ження, анкетування, експеримент (наприклад, пов'язаний з вільними економічними зонами), що використовуються у межах соціологічного методу, значно впливають на цивільно-науковий пошук варіантів від­повідних оптимальних законодавчих рішень, розроблення обгрунто­ваних передбачень (прогнозів) стосовно майбутнього розвитку ци­вільно- правових відносин та їх регулювання.

Метод порівняльного аналізу в дослідницькій практиці застосо­вується для врахування досвіду законотворчої та судової практики інших держав задля вдосконалення національного правового середо­вища. Цей метод має визначальне значення для теорії і практики ін­теграції законодавства та права України у правовий простір світового співтовариства.

Завдання, що стоять перед наукою цивільного права, перебувають у суттєвій залежності також від застосування іншого загальнотеоре­тичного правового методу пізнання - логіко-догматичного. Застосу­вання останнього у дослідженні явищ цивільно-правового характеру сприяє досягненню внутрішньої узгодженості текстів цивільно-пра­вових законодавчих актів і загальної сприйнятності цивільно-право­вої мови.

Застосування методу правового моделювання чи використання су­дової статистики у цивільно-правових дослідженнях обумовлюється тим, що пізнання цивільно-правових явищ не становить для галузевої правової науки ту чи іншу самоціль, а зорієнтоване завжди практич­ною доцільністю і необхідністю. Тому судова статистика є критерієм оцінки ефективності цивільно-правового регулювання відносин і під­ставою наукового обгрунтування версій щодо необхідності відповід­них вдосконалень законодавства.

Оскільки право характеризується певною системністю, то для його вивчення застосовується метод системного аналізу. Наприклад, при дослідженні договору вимагається використання передусім загальних засад цивільного законодавства, зокрема, про свободу договору; його розуміння в системі юридичних фактів і ще вужче - правочинів. Це обумовлює, у свою чергу, аналіз прояву умов дійсності правочинів

74

Розділі

для договору, зокрема щодо його форми, змісту (наявності істотних умов), порядку укладення і, як наслідок - висновок про прийнятність тенденції вважати договори неукладеними у певних випадках або нав­паки.

Науково-галузевому цивілістичному світогляду притаманні й певні власні орієнтири пізнання явищ, охоплюваних галузевою цивілістич-ною наукою. Це надає можливість оцінювати досягнення цивілістич-ної науки в розробленні галузевих понять, теорій, у співвідношенні з якими стає можливим розвиток цивілістичної думки в Україні. Це сто­сується, зокрема, визначення поняття поважності причин пропуску строку позовної давності, неналежного виконання договірних зобо­в'язань, моральної шкоди тощо, які не наводяться у джерелах цивіль­ного права та їх з'ясування неможливе без наукового розпізнання суті зазначених явищ.