Визначення економіко-математичного моделювання. Види моделей. Основні етапи моделювання

Економіко-математичне моделювання - це дисципліна, в якій поєднуються математичні методи для вирішення економічних завдань. Теоретичним базисом економіко-математичного моделювання є економічна теорія, системний аналіз, математичні закони, статистичні методи та ін.

Моделювання процесів у різних сферах діяльності людини здійснювалось ще з глибокої давнини. Методи моделювання використовувались стародавніми єгіптянами і греками в будівництві й архітектурі, технічному конструюванні. Намагання оцінити економічні процеси здійснив грецький філософ Арістотель. Проте формування методологічних аспектів і теоретичного базису використання математичних методів в економічних процесах відбулось значно пізніше.

Обґрунтування використання математичних методів в економіці починається з У. Петі (1623 – 1687 р. р.). У передмові до «Політичної арифметики» він вказує на те, що «замість того, щоб використовувати слова» необхідно перейти до «мови чисел, важелів і мір» [53]. Моделювання процесів у суспільному виробництві здійснив Ф. Кене (1694 – 1774 р.р.), склавши економічну таблицю [27]. В замітках до трактату Д. Міля російський економіст М.Г. Чернишевський (1828 – 1889 р. р.) вказує на використання в політичній економії математичних методів [72].

На початку 19 ст. стрімкий розвиток промислового виробництва й зміни в економічних відносинах привели до необхідності використання математичних методів в економічних процесах. З’являється «математична школа», засновником якої був О. Курно (1801 – 1877 р. р.). Представники математичної школи Г. Госсен (1810 – 1859 р. р.), В. Джевонс (1835 – 1882 р. р.), Л. Вальрас (1834 – 1910 р. р.), Г. Кассель (1866 – 1944 р. р.), Ф. Еджворд (1845 – 1926 р. р.), В. Парето (1848 – 1923 р. р.), В. Дмитрієв (1868 – 1913 р.р.) розробили методологію і сформували систему проведення економічних досліджень математичними методами.

У 20-му столітті і до теперішнього часу математичні методи широко використовуються при розробці економічних моделей і прийнятті управлінських рішень на макро-, мезо- і мікро рівнях. Такі відомі економісти як Ч. Кобб і П. Дуглас, В. Рамсей, Джон фон Нейман, А. Вальд, Р. Фріш, Д. Кейнс, Е. Домар, Р. Харрод, Дж. Робинсон, Д. Мід, Э. Фелпс, В. Канторович, В. В. Новожилов, В. С. Немчинов, В. Леонтьєв вирішували складні економічні проблеми і досліджували процеси з використанням математичних методів.

Ретроспективний аналіз розвитку економіко-математичного моделювання свідчить про його важливість і необхідність використання в економічних процесах, адаптуючись його до сучасних трансформаційних умов та враховуючи осбливості розвитку підприємств.

Результуючою складовою при моделюванні економічних процесів за допомогою математичних методів є модель, термін якої походить від лат. «зразок, норма, міра». Вона являє собою аналогію, подібність явищ, процесів, об’єктів.

Таким чином, модель – це зображення об’єкта або системи в оригінальній або аналоговій формі, які розроблені на основі відповідного інструментарію, створюють передумови для здійснення управління і використовуються для прийняття рішень. Зокрема, в технологічних процесах прикладом моделей можуть бути макети машин, споруд, механізмів та ін. Ці моделі засновані на прямій подібності об’єктів.

В економічних процесах широко використовують моделі, які віддзеркалюють причинно-наслідкові зв’язки між економічними факторами і відображають особливості й напрями розвитку економічної системи.

В цілому, виділяють наступні види моделей: фізичні, символьні, аналітичні, словесно-описові, математичні, імітаційні, формальні, функціональні, теоретичні, економічні та ін.

Враховуючи особливості розвитку економічних систем та визначення моделі, як важливою результуючої складової моделювання, видиляють наступні етапи економіко-математичного моделювання:

1) виявлення проблемних аспектів і особливостей економічного процесу, його аналіз, ідентифікація і визначення достатньої структури для моделювання, формування мети і завдань моделювання;

2) аналіз економічних процесів, оцінка використаних ресурсів і потужностей необхідних для здійснення економічного процесу;

3) формування і обробка інформації з економічного процесу;

4) побудова економічної моделі на основі математичного інструментарію;

5) інтерпретація отриманої економіко-математичної моделі, уточнення і коригування її параметрів.