Загальна характеристика дітей з порушеннями зору

Особливості виховання і навчання осіб з порушеннями зору роз­глядає тифлопедагогіка.

Залежно від ступеня порушення зору виділяють такі групи дітей:

1)сліпі, у яких цілком відсутні зорові відчуття, є світловідчуття або залишковий зір. За ступенем порушення зору розрізняють осіб з абсо­лютною (тотальною) сліпотою обох очей, при якій цілком втрачене зоро­ве сприйняття, і осіб практично сліпих, у яких є світловідчуття або зали­шковий зір, що дозволяє сприймати світло, колір, силуети предметів;

2) слабкозорі, які мають порушення зорових функцій (сприйняття кольорів, світла, периферичного і бінокулярного зору).

Сліпота і слабкозорість - категорії психофізичних порушень, які виявляються в обмеженні зорового сприйняття або його відсутності, що впливає на весь процес формування і розвитку особистості. В осіб з порушеннями зору виникають специфічні особливості діяльності, спілкування і психофізичного розвитку. Вони виявляються у відставан­ні, порушенні, своєрідності розвитку рухової активності, просторової орієнтації, формуванні уявлень і понять, у способах предметно-практичної діяльності, в особливостях емоційно-вольової сфери, соці­альної комунікації, інтеграції в суспільство, адаптації до праці. Уродже­на сліпота обумовлена ушкодженнями і захворюваннями плоду в пері­од внутрішньоутробного розвитку або є наслідком спадкової передачі деяких дефектів зору.

Набута сліпота - наслідок захворювання органів зору (сітківки, роговиці), захворювань центральної нервової системи (менінгіт, пухли­ни мозку), ускладнень після загальних захворювань організму (кір, грип, скарлатина), травматичних ушкоджень мозку або ока.

Час виникнення порушення зору є вирішальним для психічного і фізичного розвитку дитини. Чим раніше осліпла дитина, тим більш помітні вторинні відхилення, психофізичні особливості розвитку. Відсу­тність візуального тренування в сліпонароджених позначається най­більш помітно на руховій сфері, на змісті соціального досвіду. Основ-

ним фактором орієнтування для таких дітей є звукові подразники.

У дітей з порушеннями зору виникають труднощі у грі, навчанні, оволодінні професійною діяльністю. Пізніше виникають побутові про­блеми, що призводить до важких переживань і негативних реакцій. У сліпих можуть розвиватися негативні риси характеру: невпевненість, пасивність, схильність до самоізоляції; в інших випадках - підвищена збудливість, дратівливість, що переходять в агресію.

Розвиток уваги, логічного мислення, пам'яті, мовлення в сліпона-роджених відбувається нормально, хоча є деяка своєрідність розумо­вої діяльності, пов'язана з формуванням абстрактного мислення.

В осліплих дітей: чим пізніше дитина втратила зір, тим більший в неї обсяг зорових уявлень, які можна відтворити за допомогою словес­них описів. Якщо цього не робити, відбувається поступове стирання зорових образів.