Становлення і розвиток корекційної педагогіки як науки

Дефектологічна наука і корекційно-педагогічна практика мають ба- тий історичний досвід. Наслідком довготривалого вивчення анома- льних дітей, виявлення природи і сутності їхніх відхилень, організації

корекційної роботи з ними стала система наукових знань про аномаль­них дітей та історію розвитку спеціальних освітніх установ для дітей з недоліками в розвитку і поведінці. Досвід вивчення теорії і практики корекційної роботи охоплює не тільки спеціальні дефектологічні знання в галузі сурдопедагогіки (Н.М. Назарова) або історії вивчення, вихо­вання і навчання розумово відсталих дітей (Х.С. Замський), але й істо­рію становлення і розвитку виховання важковиховуваних дітей (А.В. Гаврилін), підготовку педагогічних кадрів до роботи з девіантними під­літками в освітніх установах (С.А. Завражин).

Важливими завданнями курсу корекційної педагогіки є вивчення іс­торії становлення і розвитку корекційно-педагогічної діяльності з діть­ми і підлітками з відхиленнями в розвитку і девіаціями у поведінці, ви­явлення ведучих тенденцій у попередженні і подоланні девіантності у підлітків.

У дефектологічній науці, у всіх галузях наукових знань, що вивча­ють проблеми відхилень у розвитку і поведінці, можна виділити чотири самостійних і в той же час тісно взаємозалежних аспекти: медико-клінічний, психологічний, педагогічний і соціологічний, які в історії де­фектології то розвивалися незалежно один від одного, то переплітали­ся, поглиблюючи розуміння проблем. Наведемо приклад з історії ста­новлення і розвитку олігофренопедагогіки.

Медико-клінічний аспект розкриває питання етіології розумового дефекту, його анатомо-фізіологічні порушення і симптоми, досліджує способи клінічного діагностування дефекту, підходи до його класифі­кації.

Психологічний аспект установлює картину психічних аномалій, роз­криває своєрідність інтелектуальної, емоційно-вольової сфери в дітей J з різноманітними психічними відхиленнями, визначає симптоми окре­мих форм того або іншого дефекту.

Педагогічний аспект розглядає проблеми розумової відсталості, ч наприклад, з погляду навченості і ненавченості дитини в звичайній і спеціальній школі, визначає принципи, методи і прийоми педагогічної корекції дефекту.

Соціологічний аспект аналізує проблему з погляду соціальної оцін­ки існуючого явища, залежності її від соціально-економічних умов, со­ціально-педагогічних причин, впливу на неї характеру й умов розвитку суспільства.