Маркетинг: бакалаврський курс: Навчальний посібник / За заг. ред. С.М. Ілляшенка. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2004. – 976 с

30. Маркетинговий менеджмент: Навч. посіб. / За ред. Л.В. Балабанової. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2004. – 354 с.

31. Нагаєв В.М. Конфліктологія: курс лекцій (модульний варіант): Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 198 с.

32. Ньюмен Э., Каллен П. Розничная торговля: организация и управление / Пер с англ. / Под ред. Ю. Каптуревского – СПб.: Питер, 2005. – 416 с.

33. Постанова КМУ “Про порядок формування та розміщення державних замовлень на постановку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням” від 29.02. 1996 р., № 266.

34. Снегирева В. Розничный магазин. Управление ассортиментом по товарным категориям. – СПб.: Питер, 2005. – 416 с.

35. Тридід О.М., Таньков К.М. Логістичний менеджмент: Навчальний посібник / За ред. проф., д-ра екон. наук О.М. Тридіда. – Х.: ВД „Інжек”, 2005. – 224 с.

36. Управление каналами дистрибуции / Линда Горчелс, Эд Мариен, Чак Уэст. – М.: Издательский дом Гребенникова, 2005. – 248 с.

37. Штерн Льюис В., Ель-Ансари Адель И., Кофлан Энн Т. Маркетинговые каналы / Пер. с англ. – 5-е изд. – М.: Изд. дом «Вильямс», 2002. – 624 с.

[1] - використання транзитної форми товароруху для товарів складного асортименту доцільно в разі їх виробництва в районах споживання (при цьому товари завозяться автомобільним транспортом без зайвих робіт з перевалки вантажів) чи для завезення в роздрібну торговельну мережу товарів, які потребують значних затрат праці під час завантажувально-розвантажувальних робіт (напри­клад, меблі, нефасована плодоовочева продукція та ін.);

[2] - використання складської форми товароруху для товарів простого асортимен­ту рекомендується за недостатності обсягів роздрібного товарообігу окремих магазинів для отримання товарів безпосередньо від їх виробників у кількостях, що відповідають мінімальним нормам відвантажування. 3 цієї самої причини склад­ська форма часто є найбільш прийнятною і при постачанні невеликих, неспеціалізованих магазинів товарами складного асортименту.

[3] Поняття оптової партії товару в цілому є доволі відносним, як і сама межа між оптовою і роздрібною торговельною діяльністю. У цьому аспекті важко розмежувати між підгалузями торгівлі поодинокі, але реа­льні операції із сьогоднішньої торговельної практики, як наприклад, придбання 10 ящиків «Кока-Коли» в магазині «Продукти» чи 1-2 пляшок цього ж напою на продуктовій оптовій базі. Єдиним критерієм розмежу­вання товарних партій на оптові та роздрібні залишається ціна одиниці товару: оптова ціна, як правило, є дещо нижчою від середньої ціни того самого товару в крамницях.

[4] За загальним розумінням фірмову торгівлю жодним чином не слід пов'язувати виключно здержавною формою власності, бо така форма реалізації готової продукції також здійснюється і недержавними виробничими підприємствами. 3 фірмовою торгівлею не варто також ототожнювати роздрібну торговельну діяльність фірмових торговельних мереж — під єдиною корпоративною, торговельною або франчайзинговою маркою.

[5] Розміри середніх, великих і найбільших підприємств не визначено нормативно-правовою базою і надано як рекомендовані з урахуванням реальних умов функціонування магазинів

[6] Відповідно до чинної Номенклатури типів магазинів для міських і сільських поселень

[7] - варто зауважити, що для використання формули Вілсона з метою визначення оптимальних параметрів товаропостачання необхідно володіти інформацією про питомі та загальні витрати із завезення і зберігання товарів, але її одержання є досить складним і трудомістким, оскільки потребує обробки великого масиву первинної документації. Тому використання формули Вілсона в діяльності тор­говельних підприємств є досить обмеженим.

[8] Існуючий охват торговців, що потрапили до критичної кількості торговців (N крит ) є показником зваженої дистрибуції. Вважають, що охват всіх магазинів, що потрапили до списку N крит відповідає 100% зваженої дистрибуції. Відповідно, якщо N крит=400, і при охопленні 40 магазинів показник зваженої дистрибуції дорівнює 10%. Або, якщо після переоцінки 450 магазинів, куди поставляємо товар, з’ясується, що лише 100 з них є цільовими і потрапляють до списку, з якого складається N крит, то при N крит = 400 од. (охоплює 100 тих, що вже охвачені і 300 є потенційними і не охваченими постачальником) показник зваженої дистрибуції становить 25%. Саме на стільки використовується потенціал регіону, лише 100 магазинів дають реальну віддачу, а інші 350 з охвачених існують фактично формально. Замість очікуваної віддачі вони тільки розпилюють увагу менеджерів, заморожують частину грошей, збільшують витрати на логістику і т.д.(Голубин, 2006).