Економічна сутність страхових резервів

Головним завданням страхової організації є забезпечення своєчасного і повного відшкодування збитків своїм клієнтам у разі виникнення несприятливих подій, обумовлених у договорі страхування.

Для реалізації цього завдання страхова компанія повинна мати у своєму розпорядженні спеціальними грошовими ресурсами, які відповідно до цільовим призначенням можна визначити як страхові резерви.

Формування і використання страхових резервів складають основу фінансової діяльності страхових організацій, у зв'язку з чим визначення вмісту страхових резервів для теорії та практики стає актуальною і важливою проблемою.

У джерелах фінансування українських страховиків поки превалює власний капітал. Але це вказує на нерозвиненість страхового ринку з одного боку і на роботу страхових компаній, що здійснюють «псевдострахування».

Страхові резерви можна характеризувати як сукупність фондів грошових коштів, які мають цільове призначення і знаходяться в розпорядженні страхової компанії, і за допомогою яких забезпечується розклад збитку серед учасників страхування.

Можна визначити резерви по страхуванню життя як грошові фонди, що формуються вирахуванням частини страхової премії, яка передбачена для забезпечення страхових виплат (нетто премії), та частини інвестиційного доходу від розміщення тимчасово вільних коштів страховика.

Основні чинники, під впливом яких формується система страхових резервів страховика:

> Інверсія циклу страхової організації;

> Стійкість страхового портфеля;

> Рисковая структура страхового портфеля;

> Організаційна структура страхової компанії;

> Інвестиційна діяльність страхової компанії;

> Рівень розвитку перестрахування на ринку;

> Інфляція.

Перестрахування - страхування вже застрахованого ризику, а проводиться воно у випадках, коли страховик вважає, що його фінансових можливостей не вистачає для виплати страхового відшкодування в разі реалізації ризику.

Головним чином перестрахування впливає на формування технічних резервів страховика за того, що страховик, передаючи перестраховщику разом з часткою премії частку відповідальності може обмежуватися тільки створенням резервів незароблених премій і збитків, не створюючи додаткові резерви - такі як резерви катастроф або коливань збитковості.

Інфляція має більш складний вплив на формування та розміщення страхових резервів.

По-перше, інфляція впливає на відповідність страхових резервів зобов'язанням, прийнятим на себе страховиком, оскільки сталість пропорцій між ними в умовах інфляції залежить від складу страхового портфеля і типу розподілу ризику.

По-друге, вплив інфляції буде різним у залежності від терміну дії зобов'язань страховика. Якщо інфляція велика, а зобов'язання страховика визначені заздалегідь і коригування не передбачається, страховик оплачує свої зобов'язання в дефляційної валюті, отримуючи таким чином більш великий інфляційний дохід від інвестицій, і навпаки.

По-третє, інфляція робить великий вплив на розміщення коштів страхових резервів. Тут виникають ті ж проблеми, що і будь-якому фінансовій установі, пов'язані з необхідністю отримувати прибуток на інвестиції за нормою більше, ніж індекс інфляції. У світовій практиці в переважній більшості випадків передбачено коригування страхових резервів на індекс інфляції. В Україні це правило дотримується лише ряд компаній зі страхування життя, хоча, незважаючи на високий рівень інфляції, його повинні дотримуватися і компанії, що здійснюють види страхування інші, ніж страхування життя.