Клінічні критерії. За ступенем тяжкості умовно виділяють легкий, середньотяжкий, тяжкийтавкрай тяжкий(смертельний)шоки

Анафілактичний шок проявляється різноманітними симптомами. У високосенсибілізованих хворих ані доза, ані шлях введення не грають вирішальної ролі у виникненні шоку. Найчастіше він розвивається після довенного або внутрішньом’язового введення дози антигену, яка може бути невеликою (наприклад, у межах 5-10 мл поліглюкіну у вену).

Передвісники шоку – це прогресуючий неспокій, відчуття жару та приливу крові до обличчя, сплутаність свідомості, здавлювання у грудях зі зростанням утруднення дихання. Розлади функцій посилюються стрімко, іноді передвісники можуть бути відсутніми або залишитися непоміченими.

Розрізняють декілька типів анафілактичного шоку:

1. з переважанням гострих гемодинамічних порушень (критичне зниження АТ);

2. з переважанням дихальних розладів (спазм бронхіол, гостра емфізема, розвиток набряку легень);

3. абдомінальна форма (больовий синдром за типом гострого живота, колапс).

У будь-якому випадку можлива раптова зупинка серця, та на перший план завжди виходять критичне зниження АТ внаслідок розширення судин, порушення мікроциркуляції та гострого підвищення проникності судинної стінки; порушення зовнішнього дихання на грунті бронхоспазму, прогресуюча гіпоксія; судоми.

Деякі хворі дуже швидко втрачають свідомість. Більшість скаржиться на раптову слабкість, експіраторну задишку, ядуху, кашель, відчуття стискання грудей, страх смерті, виділення з носа, запаморочення, зниження зору та слуху, свербіж шкіри, відчуття жару у всьому тілі, остуду, біль по всьому животі, у серці, нудоту, блювання, позиви на стілець, сечовиділення. Спостерігається холодний піт, ціаноз або різка гіперемія шкіри, іноді блідість, судоми, розширення зіниць, піна з рота, набряк обличчя, поширені уртикарні висипання на шкірі, затримка сечовиділення, мимовільна дефекація, частий ниткоподібний пульс, низький АТ, глухість тонів серця, експіраторна задишка, над легенями вислуховуються сухі хрипи, іноді різкий набряк язика з його прикусом, набряк гортані, можуть зростати явища набряку легень.

В одних випадках смерть настає упродовж 5-30 хвилин при явищах асфіксії, в інших - через 24-48 години та більше у зв'язку з незворотними змінами у життєво важливих органах, найчастіше від ниркової та серцево-судинної недостатності, шлунково-кишкових кровотеч.

При сприятливому закінченні після нівелювання гострих явищ у хворих деякий час спостерігається лихоманка, адинамія, періодичне блювання, пронос, шкірний свербіж, кропивниця, біль у м'язах, животі, попереку, напади бронхіальної астми тощо.

Профілактика анафілактичного шоку полягає в тому, що після анафілактичної реакції хворий повинен знати свій алерген (навіть перехресний) і носити паспорт алергіка, а лікарські препарати таким особам краще вживати per os.