 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Симптоми і синдроми при основних захворюваннях суглобів і м’язів
|
|
При захворюваннях м’язів і суглобів основними симптомами є біль у суглобах і м’язах, ранкова скутість, деформація суглобів, кільцеподібна еритема, симптом “метелика”, вугроподібна висипка, лихоманка, тофуси, хорея.
Біль у суглобах і м’язах відображає неприємне сенсорне та емоційне відчуття, пов’язане з їх пошкодженням. Біль є феноменом, утвореним широким переплетенням анатомічного, фізіологічного, психологічного й соціального елементів. Біль, як правило, поєднується з припухлістю суглобів і іншими нижче описаними симптомами.
Ранкова скутість є одним із основних критеріїв ураження суглобів. Це тимчасове обмеження активних рухів у суглобах, що виникає в ранковий час і поступово зменшується протягом дня. Тривалість її та об’єм обмеження рухів визначає важкість захворювання.
Деформація суглобів - це зміна форми та контурів суглобів, що супроводжується порушенням їх фунцій. Вона має різні види:
Контрактура – стійка фіксація суглоба в певному положенні. Розрізняють згинальні і розгинальні контрактури. Вони можуть бути зумовлені первинним ураженням опорно-рухового апарату (при ревматоїдному артриті – згинальні контрактури), хворобами нервової системи і м’язів.
Анкілоз – це повна відсутність рухів у суглобі. Розрізняють фіброзний анкілоз, коли суглобова щілина заповнена фіброзною тканиною (псоріатичний артрит), та кістковий, при якому суглобові кінці з’єднуються кістковими балками (ревматоїдний артрит).
Тугорухомість у суглобах – це функціональне порушення за рахунок обмеження амплітуди та швидкості рухів.
Підвивих – це зміщення у межах сугдобової капсули поверхонь кісток, які утворюють суглоб, внаслідок руйнування хряща.
Найпоширенішими є деформації кистей рук у вигляді “шиї лебедя” та стоп у вигляді “ласт моржа” при ревматоїдному артриті.
Кільцеподібна еритема – це блідо-рожеві, іноді ледь помітні висипи у вигляді тонкого кільцеподібного обвідка з чітким зовнішнім і менш чітким внутрішнім краєм. Елементи еритеми часто зливаються у химерні фігури на тулубі. Висип не супроводжується будь-якими суб’єктивними відчуттями і зазвичай повністю зникає. Даний симптом є однією з основних ознак ревматизму.
Симптом “метелика” є патогномонічним симптомом системного червоного вовчака. Це нестійке, плоске чи дещо припідняте розмите почервоніння з ціанотичним відтінком в центральній зоні обличчя (зазвичай займає щоки та перенісся).
Ревматичні вузликові висипання являють собою дрібні від просяного зернятка до розмірів квасолі, щільні, малорухомі, неболючі утворення, розташовані у фасціях, апоневрозах, суглобових сумках та підшкірній жировій клітковині.
Лихоманка – це значне підвищення температури тіла до 39-40°С, що спостерігається в період гострого приступу, активного початку чи рідше важкого перебігу, захворювання. Для захворювань сполучної тканини характерним є тривалий субфебрилітет.
Тофуси (ущільнення з сечово солями сечової кислоти) утворюються при хронічній подагрі тривалістю не менше 5-ти років. Локалізуються частіше в ділянці міжфалангових суглобів, на розгинальних поверхнях, по краях вушної мушлі, у ділянці хрящової перетинки носа, на чолі, у ділянці ахілового сухожилля. Шкіра над тофусами стоншується, стає блискучою. Розміри їх коливаються від 1-2мм до 10-12 мм в діаметрі. Вміст тофусів може розріджуватися і виділятися на зовні через нориці, проте інфікування відбувається вкрай рідко, оскільки урати володіють бактерицидним ефектом.
Хорея є абсолютною ознакою ревматизму, зістрічається лише у дитячому, рідше підлітковому віці. Для розпізнавання хореї мають значення наступні характеристики:
- хореїчний гіперкінез м’язів кінцівок, тулуба, шиї та обличчя;
- м’язова дистонія з переважанням гіпотонії;
- стато-координаційні порушення, що проявляються при ходінні та цілеспрямованих рухах;
- судинна дистонія;
- психопатичні прояви (егоїстичність, емоційна нестійкість, пасивність, неуважність, руховий неспокій).
Гіперкінези проявляються порушенням почерку, гримасами, незрозумілістю мови, невпорядкованими рухами.
Основні синдроми при захворюваннях сполучної тканини
1. Суглобовий синдром визначається за такими критеріями: біль, набряк, обмеження рухів, деформації та функціональна недостатність суглобів
2. Синдром Рейно є однією з ранніх і патогномонічних ознак системної склеродермії. Він характеризується трифазною реакцією судин після охолодження, хвилювання, перевантажень (ішемія, ціаноз, гіперемія). У процес втягуються, як правило, обличчя, дистальні відділи пальців рук та стопи.
3. Недостатність функції суглобів як правило полягає в неспроможності виконувати пацієнтом звичайні побутові навантаження, оцінюється за допомогою опитувальника (найчастіше стенфордська анкета оцінки здоров’я або ВАШ шкала).
4. Подагрична атака виникає, як правило, вночі, з’являється виражений біль у І-ому плесно-фаланговому суглобі, він набрякає, шкіра над ним червоніє, стає поступово бузково-багряною, гарячою на дотик, блищить, а згодом і лущиться; функціональна здатність суглоба значно порушена. Тривалість 3-10 днів.
Дата публикования: 2015-11-01; Прочитано: 1594 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
