Особливості ціноутворення на різні фінансові інструменти

Державні цінні папери. За держаними ЦП рівень цін залежить від: 1) виду цін­них паперів; 2) прийнятних умов або положень про їх випуск; 3) економічних і полі­тич­них умов, що склалися. Найпривабливішим державним цінним папером є дер­жав­на облігація, яка випускається безпосередньо державою або місцевими органами влади.

Існує три види цін на облігації: номінальна, емісійна та ринкова. Існує два основних способи одержання доходів за облігаціями.

Перший полягає у тому, що інвестор купує облігації і залишається її власником до моменту погашення. При настанні дати погашення він подає облігацію (якщо вона паперова) або виписку з депозитарного рахунку емітента (свідчення про власніть електронної облігації) та одержує гроші або чек на певну суму. Дохідність у цьому разі визначається виходячи з умов випуску (вказується, який річний відсоток виплачується). Якщо облігація відсоткова, то відсоток нараховується понад номінальну вартість. Якщо ж облігація дисконтна – відповідно зменшується емісійна ціна. У разі використання дисконтних облігацій із терміном погашення 1 рік та менше, дохідність визначається таким чином:

, (7.1)

де Ц_ном. – номінальна вартість, тобто вартість, яка відшкодовується власнику облігації при її погашенні; Ц_прид. – ціна придбання, тобто ціна, за якою купується облігація; t – кіль­кість днів до погашення облігації.

Другий спосіб полягає у тому, що власник облігації з якихось причин може забажати продати облігацію до настання терміну її погашення. Інвестор при цьому одержує дохід від продажу належних йому фінансових інструментів. Дохідність розраховується так:

, (7.2)

де Ц_прод. – ціна за якою облігація була продана; К_пр. – комісійні, що були виплачені при продажі облігації; Ц_прид. – ціна, за якою облігація була придбана; К_пк. – комісійні, що були виплачені при придбанні облігації; t – період, впродовж якого облігація перебувала у власності інвестора.

Таким чином, визначення дохідності пов’язане із визначенням джерела утворення доходу.

Крім того, облігація має ринкову вартість, яка визначається умовами позики і ситуації, що склалася на фінансовому ринку, в т.ч. на ринку облігацій.

Поточна дохідність облігації розраховується за формулою:

, (7.3)

де К – ставка купона; Ц – курсова ціна облігації, тобто ціна на поточний момент.

При виплаті відсотків, наприклад, один раз на квартал, слід враховувати можливість реінвестування (нового вкладення) отриманих доходів, що збільшує дохідність у пере­ра­хун­ку на рік. Поточна дохідність розраховується у цьому випадку таким чином:

. (7.4)

Акції. За акціями розрізняють такі види вартості: 1) балансова вартість; 2) ринкова вартість; 3) порівняльна вартість; 4) поточна або дисконтна на вартість; 5) вартість скорегована на рівень інфляції.

Балансова вартість – бухгалтерська звітність. Порівняльна – дохідність акцій у співставленні з доходом за депозитами. Поточна (дисконтна) – з урахуванням коефіцієнта дисконтування:

, (7.5)

де n – період дисконтування; У – норма інвестування (рівна ставці рефінансування НБУ).

Вартість акції скорегована на рівень інфляції:

, (7.6)

де r – номінальна ставка дохідності; Р – реальна ставка дохідності (рента­бель­ності); а – темп інфляції.

При заснуванні акціонерного товариства курс акцій (К_а) можна визначати так:

, (7.7)

де Н – номінальна вартість акції; П_у – прибуток підприємства.

Для аналізу цінової ситуації на ринку акцій важливе значення має коефіцієнт ринкової кон’юнктури акцій (К_р). Визначається він як відношення обсягу платоспроможного попиту до обсягу пропозиції. Якщо Кр < 1, то курс завищений і можна очікувати недорозміщення випуску; якщо Кр > 1, то акції недооцінені; якщо Кр = 1, то акції оцінені реально.

Корпоративні та конвертовані облігації. Ціна визначається за допомогою конверсійного еквівалента (К_е). Це зведена ціна за якою повинні продаватися акції, щоб вони були абсолютно еквівалентні облігаціям:

. (7.8)

Розмір купонних виплат за облігаціями визначається у відсотках до номіналу:

. (7.9)

Ринковий курс облігації розраховується таким чином:

. (7.10)

Ринкова ціна (Р_ц) визначається за формулою:

, (7.11)

де Н – номінальна вартість; t – кількість періодів до погашення; с – період купонних виплат за облігаціями, років; Т – період від виплати за купоном до здійснення угоди купівлі-продажу, днів; Д_о – дохідність облігації; Д_а – дохідність акції.

Необхідно враховувати, що конвертована облігація коштує дорожче, ніж неконвертована, оскільки вона надає власнику додаткові права. Вартість її можна розрахувати так:

, (7.12)

де К_конв. – коефіцієнт конвертації, що розраховується як відношення конверсійної вартості до ринкової ціни і встановлюється як постійна величина на весь період конвертації.