Етапи становлення світового фінансового ринку

Виникнення тих чи інших форм торгівлі фінансовими зобов’­язаннями історики відносять як мінімум до часів Римської імперії. Фінансові зобов’язання, які можна вважати праобразом сучасних цінних паперів, існували ще в середні віки, і найбільш відомий приклад тут – зобов’язання італійських міст держав. Але практично до 17-го століття об’єктивна необхідність в існуванні ринку для торгівлі цінними паперами практично була відсутньою: об’єми випуску тих чи інших цінних паперів були досить малими, а їх тримачами було досить обмежене коло людей.

Офіційним роком заснування першої фондової біржі вважається 1592 рік, коли в Антверпені був вперше оприлюднений список цін на цінні папери, які продавались на ній. Це була перша біржова котировка, яка заклала фундамент 400-річній історії фондових бірж.

Постає питання, чому це саме відбулося в Антверпені? Перш за все, велике значення мало відкриття Америки, яке зробило це місто центром зосередження міжнародної торгівлі. За відгуками сучасників, місто нагадувало "вулик", де кипіло напружене життя. "Це – цілий світ, – говорив поет, – де можна чути мови всіх куточків землі". В новій "Вавілонській вежі" сформувався розвинутий ринковий механізм. Зокрема, стали широко використовуватися строкові операції, при яких кінцевий розрахунок по угодах відкладався на певний термін. А за цей час ціна паперів могла змінитися, і різниця подекуди складала відчутну величину. Зробити цю різницю своїм прибутком – було завданням учасників біржової гри.

Об’єктами особливо великих спекуляцій були векселі, які були пов’язані з торгівлею перцем. Саме перець став символом перших біржових спекуляцій. В ті часи існувала монополія португальської корони на перевезення перцю з Індії в Європу. Королівським каравелам, які везли цей цінний груз, потрібно було подолати великі відстані, де їх очікували шторми, пірати і багато інших небезпек. Перець почали продавати за терміновими угодами, пробуючи вгадати його долю. Ці операції розвивалися шаленими темпами на Амстердамській біржі. Широку популярність отримали банкіри та біржові Фугери, які нагромадили великі статки на спекуляціях з перцем.

В кінці XVI – XVII ст. на біржах появився новий товар – державні цінні папери, які стали об’єктом крупних угод. З 1600 року з виникненням перших акціонерних товариств – Англійської Ост-Індійскої, Голландської Ост-Індійскої компанії, а потім і інших – на біржах з’явилися й акції.

Вважається, що перший в історії досить великий за обсягом ринок цінних паперів, який по праву називали світовим центром торгівлі цінними паперами виник саме в Амстердамі на початку 17-го століття. Перш за все це можна пояснити тим, що до цього часу одержала широкий загал практика запозичення грошових засобів серед урядів західноєвропейських держав, яка здійснювалася у вигляді емісії державних цінних паперів. По-друге, з’явилися і почали стрімко роз­ви­ва­тися акціонерні товариства, які фінансувалися за рахунок емісії акцій (Англійська і Голандська Ост-Індійська компанія, організована на початку 17-го ст.). Потреба володарів цінних паперів в забезпеченні їх ліквідності і сприяло появі першого в історії світового центру торгівлі цінними паперами в Амстердамі.

З функціонуванням Амстердамської фондової біржі в 17-18 століттях пов’язана поява професійних посередників на ринку цінних паперів і розробка багатьох технологій торгівлі, які використовуються і по сьогоднішній день.

Отже першою біржею, де здійснювались операції з всіма видами цінних паперів, стала саме Амстердамська фондова біржа, яка здобула міжнародне визнання завдячуючи угодам не лише з зерном, кавою, прянощами, але й з цінними паперами колоніальних компаній. Через це Амстердамську біржу називають, як правило, першою фондовою біржею в сучасному розумінні.

Полярною до Амстердаму в цьому відношенню була Паризька біржа, також створена в 17-му ст., де з моменту заснування діяли чітко встановлені правила і стандарти укладення угод.

Революція в Франції і подальші Наполеонівські війни (кінець 18-го поча­ток 19-го ст.) сприяли зміщенню світового центру торгівлі цінними паперами в Лондон. Лондонська біржа багато в чому об’єднала розвинуті технології Амстердама з жорсткими правилами Парижу і залишалась найбільшою біржею світу практично до початку 20-го століття.

19-те століття характеризувалося бурхливим розвитком ринку цінних паперів в багатьох країнах. Саме в цей період проходить станов­лення американського ринку цінних паперів, основним центром якого протягом багатьох років буде Нью-Йоркська фондова біржа (створена у 1872 році в результаті підписання групою нью-йоркських брокерів догово­ру про правила торгівлі цінними паперами – Buttonwood Agreement).

Особливо бурхливим пе­рі­одом розвитку фон­до­­вої тор­гівлі в світі став кінець 19-го початок 20-го ст. До 1910 року об’єм світового фон­до­во­го рин­ку оцінювався в 32.60 млрд. фунтів (див. рис. // Джерело R.Michie. Deve­lopment of stock markets).

Торгівля цінними папера­ми і становлення фінансового ринку в Росій­ській імперії відносяться ще до часів петровських реформ, а широкий розви­ток фондового ринку розпочався в 60-70-х роках 19-го ст., що було обумовлено швидкими темпами розвитку промисловості і реформами Олександра ІІ. Центром торгівлі цінними паперами в Росії була Санкт-Петербурзька біржа.

В 1873 році виникла перша біржа на Україні – Київська біржа, яка на протязі багатьох років була досить великим центром торгівлі зобов’язаннями держави і акціями цукрових заводів. В 1917 році функці­ону­вання фондо­вого ринку в Росії і Україні призупинилося.

Перша світова війна сприяла переміщенню центру торгівлі цінними паперами в Нью-Йорк. Тільки за одне десятиліття (після закінчення світової війни до біржового краху – жовтень 1929 року) річний об’єм угод на Нью-Йоркській фондовій біржі виріс і перевищив 1 млрд.дол.

Біржовий крах 29 жовтня 1929 року (чорний вівторок), і депресія після нього, яка охопила США і інші країни Заходу, слугували основною причиною стагнації організованих фінансових ринків в 30-х роках, яка ще більш посилилася в роки 2-ї Світової війни.