Порядок обчислення податку

1. Враховуючи господарську діяльність платника, визначаємо базу оподаткування (БО):

БО = СВ + П + ВМ + АЗ, де

СВ – собівартість; П – прибуток; ВМ – ввізне мито; АЗ – акцизний збір.

2.

ПЗПДВ = (БО*20%): 100

Обчислюємо суму ПДВ (податкові зобов’язання — ПЗ) за товарами, які підлягають продажу:

3. Формуємо вільну або регульовану ціну:

В(Р)Ц = БО + ПДВ

4. Визначаємо суму податкового кредиту (ПК) протягом звітного періоду:

ПК = ПДВтмц + ПДВоф + ПДВнма, де

ПДВ_тмц – сума податків, сплачених платником в зв’язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей, у тому числі імпортних;

ПДВ_оф – сума податків, сплачених у зв’язку з придбанням основних фондів; ПДВ_нма – сума податків, сплачених у зв’язку з придбанням нематеріальних активів.

5. Визначаємо суму ПДВ для сплати до бюджету (відшкодування з бюджету):

ПДВ = ПЗ – ПК

При обчисленні суми ПДВ для сплати до бюджету важливо правильно врахувати умови визначення сум податкових зобов’язань і податкового кредиту та віднести суми податку на валові витрати або на прибутки (збитки).

При від’ємному значенні суми податку на додану вартість вона підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

За нульовою ставкою податок обчислюється у разі продажу товарів, що були експортовані платником податку за межі митної території України; робіт (послуг), які призначені для використання та споживання за межами митної території України; товарів у зонах митного контролю підприємствами роздрібної торгівлі України тощо.

Низку особливостей має механізм справляння ПДВ за товари, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України. Сплачується податок особами, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України. або отримують від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на митній території України, за винятком фізичних осіб, що не зареєстровані як платники податку, в разі, якщо вони ввозять (пересилають) товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню одночасно із сплатою мита та митних зборів.

Датою виникнення податкових зобов’язань є дата оформлення ввізної митної декларації. Платник за власним бажанням може надати митним органам простий вексель на суму податкових зобов’язань за кожною вантажною митною декларацією окремо.

Сума ПДВ нараховується за формулами:

· на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:

ПДВ = (МВ + М + АЗ) 20%: 100;

· на товари, що обкладаються тільки митом:

ПДВ = (МВ + М) 20%: 100;

· на товари, що обкладаються тільки акцизним збором:

ПДВ = (МВ + АЗ) 20%: 100;

· на інші товари, що не підлягають обкладанню митом та акцизним збором:

ПДВ = МВ 20%: 100, де

ПДВ – сума ПДВ; МВ – митна вартість; М – сума ввізного мита; АЗ – сума акцизного збору.

За умови, якщо митна вартість менша, ніж договірна (контрактна) вартість, для нарахування ПДВ застосовується договірна (контрактна) вартість.

Платники податку на товари, що імпортуються в Україну, перераховують кошти на спеціальні рахунки митних органів, окрім випадків застосування податкового векселя як способу платежу. Митні органи після повного оформлення вантажної митної декларації перераховують суми ПДВ Державній митній службі України. Держмитслужба протягом трьох банківських днів перераховує ці кошти до державного бюджету.

Застосування нульової ставки свідчить про повне відшкодування ПДВ, який сплачено постачальникам за товари та послуги, а також матеріальні ресурси, що були використані на вищевказані цілі.

Нульова ставка ПДВ застосовується при ввезенні вітчизняних товарів до магазинів безмитної торгівлі. Такі товари прирівнюються до експорту. Право використовувати таку ставку надано експортерам-резидентам на підставі оформленої вивізної вантажно-митної декларації.

Податкове зобов'язання - це загальна сума податку, отримана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно із Законом "Про податок на додану вартість".

Датою виникнення податкових зобов'язань із продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

Ø або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), які підлягають продажу, а в разі продажу їх за готівкові кошти - дата оприбуткування в касі платника податків;

Ø або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Ø Датою виникнення податкових зобов'язань під час здійснення ба; (товарообмінних) операцій вважається будь-яка з подій, що настала раніше:

Ø або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - оформлення документа, який засвідчує факт їх отримання платником результатів робіт (послуг) при здійсненні бартерних операцій з нерезидентами датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата події, що відбулася першою:

Ø або дата оформлення вивізної (експортної) митної декларації, яка засвідчує вивезення товарів платником податку, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, який засвідчує факт надання робіт (послуг) нерезидентові;

Ø або дата оформлення ввізної (імпортної) митної декларації, яка засвідчує отри, товарів платником податку, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, засвідчує факт їх отримання.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі продажу товарів з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких кошті поточний рахунок платника податку, або дата отримання відповідної компенсації будь - якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні (імпортуванні) є дата оформлення ввізної митної декларації із зазначенням у ній суми податку, підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні; (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг), або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця з довгострокових контрактів є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракт

Попередня оплата (авансування) товарів, які згідно з договором підлягаю вивезенню (експортуванню) за межі митної території України або ввезенню на миті " територію України не є підставою для виникнення податкових зобов'язань.

У разі коли за результатами звітного періоду сума ПДВ, має значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України.

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити. податкове зобов'язання звітного періоду.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не включаються до податкового періоду суми:

· у разі, коли платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування, тоді суми податку, мені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат не включаються до податкового кредиту, а відносяться, відповідно, до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних виробничих фондів та нематеріальних активів;

· у разі, коли платник податку придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку із таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел;

· у разі, якщо витрати по сплаті податку не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями, актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом;

· у разі, коли товари (роботи, послуги) частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається тільки частка сплаченого (нарахованого) податку, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит як і при обчисленні податкового зобов'язання, вважається дата здійснення першої з подій:

· або дата списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів (робіт, дата виписки рахунку (чека);

· або дата отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платі податку товарів (робіт, послуг).

Особливості виникнення права платника податку на податковий кредит окремих операцій:

· для операцій з ввезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) - дата сплати по) по податкових зобов'язаннях;

· для бартерних (товарообмінних) операцій - дата здійснення заключної (балансуючої) операції, що відбувалася після першої з подій: відвантаження або оприбуткування;

· для довгострокових контрактів - дата збільшення валових витрат замовника довгострокового контракту.

Особливістю оподаткування операцій при ввезені (пересиланні) товарів на митну територію України є можливість оформлення за власним бажанням платник! податку податкового зобов'язання простим векселем.

Сума, зазначена у податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку у податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день з дня надання такого векселя органу митного контролю. При цьому: вексель вважається погашеним, а сума податку, визначеного у векселі, бюджету не сплачується та враховується у розрахунках податкових зобов'язань за податкового періоду, в якому вексель погашено.

У наступному звітному (податковому) періоді сума, що була зазначена в векселі, включається до складу податкового кредиту платника податку,

Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель - шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку суми експортного При цьому зазначена сума коштів включається до складу податкового кредиту платника у тому податковому періоді, у якому відбулось таке погашення, та не включаються до складу його податкових зобов'язань.

Податкове відшкодування - це бюджетне відшкодування сум, що підлягають поверненню платнику ПДВ з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджету відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платі цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податі декларації.

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до неп оплати (погашення) будь - якими банківськими установами. Суми, не відшкодованої платнику податку протягом встановленого законодавством строку вважають бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховують, проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України встановленої на момент її виникнення.

Суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодувань податку на додану вартість. За умови повного розрахунку щодо бюджет відшкодування податку на додану вартість з платником податку відповідно до Закону доходи, які надходитимуть до Державного бюджету України від сплати податку на додану вартість, використовуються у порядку, визначеному бюджетним законодавством. У випадку коли сума бюджетних надходжень від податку на додану вартість відповідного періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодованих бюджетом, для такого бюджетного відшкодування використовуються доходи з інших джерел, які відповідно до законодавства зараховуються до Державного бюджету України.

Особи, що підпадають під визначення платників податку на додану вартість зобов'язані зареєструватися як платники податку в органі державної податкової: служби за місцем їх знаходження. Форма заяви про реєстрацію встановлюється центральним органом державної податкової служби України. Якщо особа, що підпадає під визначення платника податку, у зв'язку з обсягами оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг), меншими ніж 3600 не оподатковуваних мінімумів доходів громадян, вважає за доцільне зареєструватись як платник податок така реєстрація здійснюється за її заявою.