Загальна характеристика та фактори економічного розвитку

Найважливішими критеріями, за якими виділяють краї­ни, що розвиваються, в окрему підгрупу, є насамперед їх слаб­кий розвиток, відсталість, якісна неоднорідність суспільства, низький рівень розвитку продуктивних сил. Загальними ри­сами більшості країн, що розвиваються, є бідність, перенасе­леність, високий рівень безробіття, значна заборгованість роз­виненим країнам.

До країн, що розвиваються, належать приблизно 4/5 усіх країн світу, і в них сконцентровано більше 80 % населення світу.

Як еквівалент використовують широкий набір якісних та кількісних характеристик, найбільш поширеними яких є ВВП на одну особу, валовий національний дохід на одну особу, проводять класифікацію за паритетами купівель­ної спроможності валют, крім того, беруть до уваги історичні й політичні умови розвитку країн тощо.

Країни, що розвиваються, за класифікацією Світового бан­ку розглядають у межах окремих географічних регіонів:

• Східна Азія і Тихоокеанський регіон — 24 країни;

• Європа та Центральна Азія — 26 країн;

• Латинська Америка і Карибський басейн — 29 країн;

• Близький Схід та Північна Африка — 14 країн;

• Південна Азія — 8 країн;

• Африка на південь від Сахари — 48 країн.

Східна Азія і Тихоокеанський регіон: Американське Са­моа, Вануату, В'єтнам, Індонезія, Камбоджа, Кірибаті, Китай, Корейська Народна Демократична Республіка, Лаоська На­родна Демократична Республіка, Малайзія, Маршаллові Ост­рови, Монголія, М'янма (колишня Бірма), Палау, Папуа-Нова Гвінея, Північні Маріанські острови, Самоа, Соломонові Ост­рови, Таїланд, Східний Тимор, Тонга, Федеративні Штати Мі­кронезії, Фіджі, Філіппіни.

Європа та Центральна Азія: Азербайджан, Албанія, Бі­лорусь, Болгарія, Боснія та Герцеговина, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизька Республіка, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Польща, Російська Федерація, Румунія, Сербія, Словацька Республіка, Таджикистан, Туркменістан, Туреч­чина, Угорщина, Узбекистан, Україна, Чорногорія, Хорватія.

Латинська Америка і Карибський басейн: Аргентина, Беліз, Болівія, Бразилія, Венесуела, Гаїті, Гайана, Гватемала, Гондурас, Гренада, Домініка, Домініканська Республіка, Ко­лумбія, Коста-Рика, Куба, Мексика, Нікарагуа, Панама, Па­рагвай, Перу, Сент-Люсія, Сент-Вінсент і Гренадіни, Сент-Кіттс і Невіс, Суринам, Уругвай, Чилі, Еквадор, Ель-Сальвадор, Ямайка.

Близький Схід та Північна Африка: Алжир, Джибуті, Єгипет, Західний берег та сектор Газа, Йорданія, Ірак, Іран, Ємен, Ліван, Лівія, Марокко, Оман, Сирія, Туніс.

Південна Азія: Афганістан, Бангладеш, Бутан, Індія, Мальдівські Острови, Непал, Пакистан, Шрі-Ланка.

Африка на південь від Сахари: Ангола, Бенін, Ботсвана Буркіна-Фасо, Бурунді, Габон, Гамбія, Гана, Гвінея, Гвінея Бісау, Замбія, Зімбабве, Кабо-Верде, Камерун, Кенія, Коморські Острови, Демократична Республіка Конго, Республіка Конго, Кот-д'Івуар, Лесото, Ліберія, Маврикій, Мавританія Мадагаскар, Малаві, Малі, Мозамбік, Намібія, Нігер, Нігерія Руанда, Сан-Томе і Принсіпі, Свазіленд, Сейшельські Остро­ви, Сенегал, Сомалі, Судан, Сьєрра-Леоне, Танзанія, Того Уганда, Центральноафриканська Республіка, Чад, Еквато­ріальна Гвінея, Еритрея, Ефіопія, Південно-Африканська Рес­публіка.

Крім того, країни, що розвиваються, іноді поділяють:

• на нафтоекспортуючі, у тому числі країни ОПЕК, які отримують значні доходи від експорту нафти і за відносно не­значної чисельності населення забезпечили його високий жит­тєвий рівень, хоч і з істотною диференціацією;

• нові індустріальні країни (НІК), які за багатьма еконо­мічними показниками переважають інші країни, що розвива­ються, а за деякими навіть конкурують із розвиненими краї­ нами світу;

• країни значного потенціалу, які ще не пройшли стадії індустріалізації, але мають достатньо диференційовану еконо­міку;

• сировинні придатки і "бананові республіки", які спеціа­лізуються на виробництві окремих видів сільськогосподар­ської продукції або мінеральної сировини.