Принцип верховенства права в європейській правовій думці

Положення про верховенство права і закону є однією із найважливіших характеристик правової держави (разом з поділом влади і пов’язаністю держави та громадян взаємними правами і обов’язками). Разом з ти об’єктивно існують розбіжності права і закону: закон (офіційне джерело норм) – це форма виразу, об’єктивації права зовні, а право – єдність цієї форми і змісту (правил поведінки).

Принцип верховенства права (принцип - від лат. principium - начало, основа) - панування права у суспільстві. Має сенс лише у разі, коли право розглядається не як сукупність норм, встановлених державою, а як сукупність правил належної поведінки, комплексу правил, що легітимовані суспільством, що базуються на історично досягнутому рівні соціальної етики.

Разом з тим не може бути права до і поза законом (своєї форми, інакше кажучи – форма є способом життя права, його існування. На цю обставину звертали увагу європейські науковці минулих століть (І.Кант, Ш.-Л.Монтеск’є, Т.Гоббс, Д.Локк та ін.), у окремих з них відмічається, що ідея верховенства права значно старша за ідею верховенства закону.

Принципи верховенства закону	Принципи верховенства права
Загальний: урегульованість життя держави законами	Загальні: наявність законів з правовим змістом (правових законів), а також пов’язаність державної влади з правовими законами, тобто правом
Спеціальні: 4) верховенство конституції; 5) особлива процедура прийняття і зміни закону; 6) обов’язкова відповідність всіх інших нормативних актів закону; 7) наявність механізмів реалізації і захисту закону; 8) конституційний нагляд, що забезпечує несуперечність усієї законодавчої системи	Спеціальні: - уряд народу, що управляється народом і існує для народу; - поділ влади і принципи взаємозв’язку між законодавчою, виконавчою та судовою владами; - представницька демократія, процедурні і істотні обмеження щодо урядовий дій, спрямованих проти приватних осіб (захист особистої свободи і особистої гідності); - обмежений уряд і федералізм; - судовий розгляд незалежною системою судових органів як центральний механізм проведення конституційних законів у життя

На рівні інституцій Європи принцип верховенства права знаходить своє відображання у відповідних документах.

Рада Європи як міжнародна організація має свій профіль діяльності. Він зосереджений на реалізації принципів плюралістичної демократії, проблематиці прав людини, гуманітарного, правового і соціально-економічного співробітництва, взаємодії у сфері культури, екології і інформації. Відповідно до статті 3 Статуту Ради Європи (1949 рік) кожен член Ради Європи визнає принципи верховенства права та здійснення прав людини і основних свобод всіма особами, які знаходяться під його юрисдикцією.

Просунути принципи верховенства права в життя намагається Організація з Безпеки та Співробітництва в Європі (ОБСЄ). В червні 1990 р. в Копенгагені відбулося історичне засідання ОБСЄ щодо Людського Виміру, на якому 35 держав, що входять в ОБСЄ, заявили про свій намір підтримувати і висувати принципи справедливості, які визначають основу верховенства права. Ці держави констатували, що верховенство права означає не просто формальну законність, які забезпечує регулярність і послідовність при досягненні і приведенні до виконання демократичного порядку, але і справедливість, засновану на визнанні і повному прийнятті вищої цінності людської особистості, гарантовану відповідними установами.

Принципи права Європейського Союзу (ЄС) поділяються на функціональні і загальні принципи. До функціональних принципів відносяться принцип верховенства права ЄС и принцип прямої дії права ЄС. Принцип верховенства права ЄС означає пріоритет норм права ЄС над нормами національного законодавства держав-членів, норми національного права держав-членів не повинні суперечити нормам права ЄС. Принцип прямої дії права ЄС означає безпосереднє застосування права ЄС на території держав-членів, дію норм права Спільноти без будь-якої трансформації в правопорядок держави-члена.

Слід відмітити і той факт, що стати членом ЄС може лише та держава, яка чітко дотримується критеріїв, визначених як Копенгагенські (1993 рік). З-поміж інших, до числа таких критеріїв політичного аспекту входить і стабільність установ, що гарантують демократію, верховенство закону, забезпечення прав людини, повагу та захист прав меншин.

Європейский Суд у низці рішень зауважив, що верховенство права означає судовий контроль над втручання виконавчої влади у здійснення права особи на свободу і що будь-яке інше втручання у здійснення прав людини повинне підлягати ефективному контролю (судовому).

Питання для самоперевірки та контролю

1. Сучасні орієнтири демократизації відносин органів виконавчої влади з громадянами.

2. Основні напрями реалізації принципу верховенства права у Конституції України: шляхи модернізації.

3. Засадничі вектори розбудови принципу верховенства права у адміністративно-правовій науці.

4. Загальна характеристика принципу гуманізму.

5. Відображення принципу верховенства права у рішеннях Європейських інституцій.