Типологічна еволюція періодики в ХХ ст

ПЛАН

1. Чинники стрімкого розвитку преси на початку ХХ ст.

2. Типологічні різновиди сучасних газетних видань:

- якісні видання;

- таблоїди;

- нові типи газет.

3. Розвиток основних типів журнальних видань у ХХ ст.:

- щотижневі журнали новин;

- масові ілюстровані журнали;

- ділові видання;

- журнали-дайджести;

- науково-популярні журнали.

1. Чинники стрімкого розвитку преси на початку ХХ ст.

Наприкінці ХІХ – поч. XX ст. періодика вперше за 300-річну історію журналістики як соціального інституту вийшла в масову аудиторію. Цим самим було підтверджено перетворення періодики на засіб масової інформації. Це стало можливим під впливом комплексу факторів, породжених індустріальною революцією та розвитком ринкових відносин.

1) Економічні та соціальні фактори оформилися внаслідок розвитку масового машинного виробництва та розширення збуту товарів і їх споживання. Застосування машин дозволило не тільки різко підняти продуктивність праці, але й підвищити обсяги й асортимент товарів, що в країнах, котрі проходили етап індустріалізації, призвело до збільшення доходів і, відповідно, платіжоспроможності. Внаслідок цього у «нижчих класів» з'явилася можливість спрямовувати частину отримуваних грошей на розваги й духовні потреби, а скорочення робочого дня забезпечило їм збільшення необхідного для цього дозвілля (за останні 30 рр. ХІХ ст. річна тривалість робочого часу скоротилася в країнах західної Європи та США на 250-300 годин, а напередодні І Світової війни була вже на 600-1000 годин менше, ніж у 1870 р.). Так були сформовані передумови для суттєвого зростання аудиторії преси за рахунок низів суспільства, котрі складали більшість населення.

У зв'язку з виробничими потребами запроваджувалася обов'язкова середня освіта, що дало можливість подолати масову безграмотність і сформувати робочу силу, здатну працювати з машинами. (В Англії в 1870 р. було введено відповідний закон про шкільне навчання). Усе це сприяло виникненню багатотиражних друкованих видань, адресованих тим шарам суспільства, котрі до того не відчували впливу друкованого слова.

Інтерес до змісту преси стимулювався і активнішою участю робітників у профспілках та інших громадських об'єднаннях, а також зародженням соціалістичного руху. Завдяки проголошенню в передових країнах загального виборчого права сформувався масовий електорат, здатний суттєво впливати на результати виборів. Це в свою чергу підвищило зацікавленість політичної й економічної еліти у здійсненні впливу на поведінку нових шарів електорату, у тому числі й засобами друку.