Фактори ризику в туризмі

Заходи із забезпечення безпеки туристів розробляються з урахуванням так званих “факторів ризику”. Так, захист туристів від травматизму передбачає використання захисних пристроїв та огороджування особливо небезпечних ділянок маршрутів, використання туристами засобів індивідуального захисту, дотримання правил технічного утримання транспортних засобів, засобів розміщення та правил користування обладнанням та інвентарем. Шкідливий вплив довкілля можна пом’якшити, обираючи сприятливий час і сезон для проведення туристичного заходу або відпочинку, раціонально проектуючи трасу туристичного маршруту, враховуючи природні особливості регіону, забезпечуючи відповідне обладнання місць відпочинку та використання засобів індивідуального захисту. Для захисту від пожеж розробляється цілий ряд правил та інструкцій як на державному і відомчому рівнях, так і для конкретних туристичних підприємств. Від біологічних факторів небезпеки (мікроби і бактерії, комахи і тварини) захищає дотримання санітарних норм, проведення дезинфекційних заходів, медичних оглядів персоналу, медичні щеплення. Для уникнення серйозного впливу психофізіологічних перевантажень слід раціонально будувати програми перебування та програми туристичних заходів, враховувати психофізіологічні особливості туристів у групі. Крім того до факторів ризику належать такі, як шкідливі випромінювання, підвищена запиленість і загазованість повітря, хімічні фактори та інші, захист від яких передбачає здійснення контролю води, повітря, якості харчових продуктів, дотримання техніки безпеки, використання індивідуальних засобів захисту тощо.

Спеціалістами визначаються “ специфічні фактори ризику в туризмі”, серед яких виділяють:

– можливість природних і техногенних катастроф та надзвичайних випадків;

– поганий стан об’єктів матеріально-технічної бази туризму;

– особливості рельєфу місцевості;

– недостатня підготовка туристичного персоналу;

– недостатня підготовка самих туристів;

– брак інформаційного забезпечення.

Шляхи запобігання шкідливому впливу цих факторів небезпеки полягають в утриманні у хорошому стані матеріально-технічної бази, підготовці кваліфікованих кадрів для туризму, належному інформуванні та інструктуванні туристів. Менеджерам туристичних фірм слід складати та вручати туристам пам’ятки з інформацією про можливості небезпечних ситуацій та рекомендаціями з поведінки. Інформування та інструктування туристів можна визначити як важливу складову комплексу мір із запобігання усім факторам ризику та як основний засіб зменшення трагічних наслідків впливу криміногенних факторів і тероризму.

Запобігання тероризму, зокрема – міжнародному, важливе не тільки для туризму, обсяги якого значно скорочуються в несприятливій криміногенній обстановці, але й взагалі для забезпечення нормальних умов життя людей і функціонування суспільства. Це є завданням державної влади та предметом міжнародного співробітництва держав. Завдання туристичних фірм – інформувати туристів про можливість небезпеки та правила поведінки, в разі можливості – забезпечити їм необхідну оборону. Це може робитися також на відомчому рівні, за участю державних органів. Як приклад можна навести обов’язковий супровід озброєним конвоєм туристичних автоколон під час екскурсій до Каїру та Луксору в Єгипті після сумнозвісного теракту в Карнакскому храмі, коли від рук екстремістів загинуло понад шістдесят туристів.

Події 11 вересня 2001 р. в США показали, що тероризм чимдалі набирає все більш неочікуваних та загострених форм, при яких знайти ефективні запобіжні методи дуже важко.