Психологічні чинники небезпеки

Аналіз статистичних даних та висновки експертів у галузі безпе­ки життєдіяльності дають можливість стверджувати, що від 60 до 90% травм у побуті та на виробництві відбувається з вини потерпі­лих. Основні причини цього такі: низький рівень професійної підго­товки з питань безпеки, недостатнє виховання, слабка установка людини надотримання вимогбезпеки, допускдо небезпечних робіт осіб з підвищеним ризиком травматизму, перебування людей у стані втоми чи інших психічних станах, які знижують безпеку діяльності.

Виділяють комплекс чинників, що збільшують індивідуаль­ну схильність людини до небезпеки. Це особливості темперамен­ту, функціональні зміни в організмі, дефекти органів відчуття, незадоволення даним видом діяльності.

Несприятливий характер діяльності (значні фізичні та розу­мові зусилля, незручна робоча поза, високий темп праці, нервово-емоційні перевантаження, перенапруга слухових та зорових аналі­заторів, несумісність робочого місця, засобів праці, антропомет­ричних даних людини та ін.) призводять до підвищеної фізичної та нервової втоми, яка послаблює психіку, знижує швидкість та точність орієнтації, притупляє пильність та увагу, порушує сприй­няття того, що коїться. Це також спричинює травматизм. Психо­логи виділяють спеціальний розділ, психологію безпеки, в якому

розглядають психічні властивості та різноманітні форми психіч­них станів, що спостерігаються у процесі трудової діяльності. Психічні процеси становлять основу психічної діяльності. Без них неможливе формування знань та надбання життєвого досвіду.

Розрізняють пізнавальні, емоційніта вольові психічні процеси.

Психічні властивості — це стійкі особливості особи: інтелек­туальні, емоційні, вольові, трудові та ін.

Психічні стани зумовлюють особливості психічної діяльності у конкретний період часу та можуть позитивно чи негативно вплива­ти на всі психічні процеси.

На думку багатьох психологів, ефективність діяльності (пра­цездатність) людини залежить від рівня психічного напруження. Підвищення рівня психічного напруження істотно збільшує ефек­тивність праці. Але існує критична межа активації, після якої ре­зультати праці знижуються аж до повної втрати працездатності. Існують два типи позамежевого психологічного напруження — гальмівний та збудливий.

Гальмівний тип характеризується скутістю та сповільненістю рухів. Людина не здатна з колишньою спритністю виконувати про­фесійні дії. Знижується швидкість реакцій, сповільнюється процес мислення, погіршується згадування, розпорошується увага та ви -никають інші негативні прояви, не властиві даній людині у спокій­ному стані.

Збудливий тип проявляє себе гіперакгивністю, багатомовністю, тремтінням рук та голосу. Оператори здійснюють численні, не про­диктовані конкретною потребою, дії. Вони перевіряють стан при­ладів, крутять регулятори, поправляють одяг, розтирають руки. У них з'являється дратівливість, запальність, невластива їм різкість, грубість, урахтивість.

Позамежеві форми психічного напруження часто лежать в ос­нові помилкових дій та неправильної поведінки у складній ситу­ації, що може спричинити травматизм та аварії.

Серед особливих психічних станів, які мають істотне значення Для безпеки життєдіяльності, психологи виділяють параксизмальні розлади свідомості, психогенні зміни настрою та афектні стани, пов'язані з вживанням психічно активних засобів (стимуляторів, транквілізаторів, алкогольних напоїв),

Параксизмальні стани — група розладів, яка характеризується-короткочасною(від кількох секунд до хвилин) втратою свідомості.

Такі стани характерні для деяких органічних захворювань голов­ного мозку, епілепсії. Сучасні методики дають змогу своєчасно ви -значити осіб із прихованою схильністю до параксизмальних станів. Цим людям протипоказана робота на висоті, водіями автотранс­порту та інша робота із підвищеною небезпекою.

Психогенні зміни настрою та афектні стани виникають під впливом психічних дій. Зниження настрою та апатія можуть бути наявні від кількох хвилин до одного-двох місяців. Погіршення настрою спостерігається внаслідок конфліктних ситуацій, після загибелі близьких та в інших випадках. При цьому з'являються байдужість, млявість, загальна скутість, загальмованість, спо­вільнення темпу мислення. Погіршення настрою супроводжуєть­ся погіршенням самоконтролю, що може стати причиною трав­матизму та збільшує ризик виникнення небезпечних ситуацій.

Афектні стани (афект — вибух емоцій) можуть виникнути внаслідок виробничих невдач, під впливом образи. У стані афек­ту у людини розвивається емоційне звуження обсягу свідомості. Можуть спостерігатися різкі рухи, агресивні та руйнівні дії. Осо­би, схильні до афектних станів, належать до категорії з підвище­ним ризиком травматизму та не повинні призначатися на посади з високою відповідальністю.

Використання психічно активних засобів, включаючи алкоголь, збільшує ризик травматизму та знижує рівень безпеки діяльності.

Вживання легких стимуляторів (чай, кава) допомагає у бо­ротьбі з сонливістю і може сприяти підвищенню працездатності на короткий період. Вживання ж активних стимуляторів на відповідальних роботах здатне викликати негативний ефект — погіршується самопочуття, зменшується швидкість реакції. Ви­користання транквілізаторів, які діють заспокійливо та запобіга­ють розвитку неврозів, може знижувати психічну активність, упо­вільнювати реакцію, викликати апатію та сонливість. Особливо потрібно підкреслити вплив на безпеку діяльності алкогольних напоїв. За різними даними, автомобільний травматизм у 40-60 % випадків пов'язаний з вживанням алкоголю. Встановлено, що 64% смертельних випадків на виробництві викликано вживанням ал­коголю та помилковими діями загиблих.

Для безпеки праці особливе значення має післяалкогольна ас­тенія (похмілля), яка не лише знижує працездатність, а й призво­дить до загальмованості та притуплення відчуття обережності.

Тривале вживання алкоголю спричинює алкоголізм, який супроводжується різним ступенем деградації особи. Люди, які страждають на алкоголізм, втрачають властиву їм точність та охайність у роботі. Вони дедалі частіше допускають помилки та стають нездатними для вирішення складних проблем, до швидкої та правильної орієнтації у нестандартних ситуаціях.

2. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ПОВСЯКДЕННИХ УМОВАХ ВИРОБНИЦТВА Й У ПОБУТІ