Розділ VI

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

443

оведення обставин розкриття інформації покладається на особу, за­інтересовану у застосуванні цієї пільги.

Усі країни, залежно від того, у яких межах наявні відомості поро­чать новизну, поділяються на: 1) країни зі світовою (абсолютною світовою) новизною, у яких на визнання об'єкта новим впливає роз­криття його суті будь-яким способом на території цієї країни або за її межами. Вимогу абсолютної світової новизни закріплює більшість країн світу, у тому числі за загальним правилом і Україна; 2) країни з обмеженою світовою новизною, у яких також, як і в країнах з абсо­лютною новизною, на визнання об'єкта новим впливає розкриття його суті будь-яким способом, за виключенням того, що відкрите за­стосування враховується при визнанні новизни лише тоді, коли воно мало місце на території країни патентування (наприклад, Індія); 3) країни з місцевою (локальною, національною) новизною, у яких для визнання об'єкта новим враховують лише ті факти розкриття ін­формації, які мали місце на території їх країни (наприклад, Панама).

Винахідницький рівень свідчить про творчий характер і є якісною оцінкою винаходу. Винахід має винахідницький рівень, якщо для фа­хівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки. На відмгаувід визначення рівня техніки для з'ясування критерію наявності новизни, при оцінці винахідницького рівня зміст заявок до уваги не бе­реться. Неочевидним вважається винахід, який вирішує завдання, що не могли вирішити спеціалісти відомими шляхами.

Промислова придатність. Винахід або корисна модель визна­ються промислово придатними, якщо вони можуть бути вико­ристані у будь-якій сфері діяльності - промисловості, торгівлі, сільському господарстві тощо.

Об'єктом винаходу чи корисної моделі може бути продукт (прис­трій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Закон «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (п. 2 ст. 6), конкре­тизуючи поняття продукту як об'єкта винаходу, називає штам мікро­організму та культуру клітин рослини і тварини, а також передбачає як об'єкт винаходу нове застосування відомого продукту чи процесу.

При визначенні об'єкта слід мати на увазі наступні визначення. Продукт - це будь-який штучно створений предмет. Пристрій - це система розташованих у просторі елементів, певним чином взаємо­діючих один з одним. Речовина - штучно створене матеріальне утво­рення, що є сукупністю взаємозалежних елементів. Штам мікроор­ганізмів - це чиста культура мікроорганізмів, виділена з природних місць мешкання, якими може бути навколишнє середовище (ґрунт, вода тощо), а також з організму тварини чи людини. Процес (спо­сіб) — сукупність прийомів, виконаних у визначеній послідовності чи з дотриманням визначених правил.

Законодавець прирівняв коло об'єктів винаходу і корисної моделі.

Не можуть бути визнані винаходом чи корисною моделлю, оскільки вони охороняються іншими нормами права інтелектуальної

власності;, такі об'єкти технології: сорти рослин та породи тварин, біологічні у своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не належать до небіологічних та мікробіологічних процесів, топогра­фи інтегральних мікросхем, результати художнього конструювання.

Объектом промислового зразка може бути форма? малюнок, роз-фарбування або 'іх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб,

Не можуть отримати правову охорону як промислові зразки об'єк­ти архітектури (крім малих архітектурних форм), промислові, гідро­технічні та інші стаціонарні споруди, друкована продукція як така, об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо.

Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корис­ної моделі та сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні виробу.

Патентна формула є коротким викладем технічної сутності винаходу чи корисної моделі та встановлює межі патентної мо­нополії.

У світі залежно від системи викладу змісту розрізняють німецьку, американську та англійську патентні формули. При поданні заявки заявник повинен дотримуватися тієї патентної формули, яка визнана законодавством у тій чи іншій країні, однак у деяких країнах (зокре­ма. Бельгія, Португалія тощо) заявник самостійно може вибирати од­ну із зазначених видів формули.

Німецьку патентну формулу вважають логічною, оскільки її осо­бливість полягає в тому, що відомі ознаки, які описують найближчий прототип винаходу, розташовані у обмежувальній частині, а нові - у розрізняльній.

Американська патентна формула будується без виділення но­вих ознак в окрему частину. Вона складається з великої кількості пунктів, які є незалежними. Пояснюється це тим, що кожен пункт та­кої формули починається з повтору тих ознак, які уже були викладені у попередніх пунктах, до яких додається один або кілька нових еле­ментів. При такій побудові визнання недійсним будь-якого пункту не тягне недійсності інших пунктів, а використання ознак, викладених у будь-якому пункті формули, є порушенням прав патентовласника.

Англійська патентна формула є симбіозом попередніх двох. Як і в німецькій, перший пункт є основним і найбільш широким за зміс­том. Саме від цього пункту залежить встановлення обсягу правової охорони. Інші ж пункти - залежні. Однак, як і в американській фор­мулі, нові ознаки не виділяються у розрізняльну частину, а перерахо­вуються поряд з відомими у зручній послідовності.

Обсяг правової охорони винаходу та корисної моделі в Україні встановлюється за німецькою патентною формулою, що зайвий раз

Розділ VI

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

підкреслює той факт, що правова система України тяжіє до рома-но-германської правової системи (сім'ї).

Відповідно до п. 7.3.1 Правил складання і подання заявки на вина­хід та заявки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 22 січня 2001 р. № 22^і, пункт формули ви­находу (корисної моделі) складається, як правило, з обмежувальної частини, яка включає ознаки винаходу, що збігаються з ознаками найближчого аналога, у тому числі родове поняття, що характеризує призначення об'єкта, та відмітної частики, яка включає ознаки, що відрізняють винахід від найближчого аналога. Обмежувальна й від­мітна частини пункту формули відокремлюються одна від одної ви­разом «який (яка, яке) відрізняється тим, що...».

Між тим без поділу на обмежувальну й відмітну частини скла­дається формула винаходу, яка характеризує: індивідуальну сполуку; штам мікроорганізму; культуру клітин рослин та тварин; застосуван­ня раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням; ви­нахід, що не має аналогів.

Патентне законодавство України передбачає, що тлумачення фор­мули повинно здійснюватися у межах опису винаходу (корисної мо­делі) та відповідних креслень, а ознак промислового зразка - у межах його опису.

§ 2. Суб'єкти права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки

Патентовласниками винаходів, корисних моделей та промисло­вих зразків можуть бути: винахідники винаходів і корисних моделей та автори промислових зразків; роботодавці - стосовно службових об'єктів у випадках і на умовах, передбачених законодавством; пра­вонаступники - особи, яким винахідники, автори промислових зраз­ків чи роботодавці передали свої майнові права; спадкоємці патен-товласників.

Первинним суб'єктом є винахідник та автор промислового зраз­ка, тобто фізичні особи, творчою працею яких створено об'єкт інте­лектуальної власності. Саме вони, за загальним правилом, мають пра­во на одержання патенту, якщо інше не встановлено законодавством. Слід враховувати, що якщо особа не внесла особистого творчого внеску в створення винаходу, корисної моделі чи промислового зраз­ка, а надала тільки технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при його створенні і оформленні заявки, у неї не виникає право на одержання охоронного документа. При спільному створенні об'єкта кількома особами, вони мають однакові права на одержання патенту, якщо інше не передбачено домовленістю між ними.

При видачі охоронних документів застосовується принцип пер­шого заявника. Суть його полягає у тому, що держава не ставить ме-

¹ Офіційний вісник України.-2001.—№9.-Ст. 386.

ти з'ясування, яка особа дійсно першою досягла такого результату. Наділяється правами і захищаються права тієї особи, яка перша вчи­нила дії стосовно встановленого повідомлення про досягнення, тобто розкрила суспільству невідомі раніше знання.

Таким чином, у випадку паралельного винахідництва, коли дві чи більше особи незалежно одна від одної створили об'єкт, який може бути визнано винаходом, корисною моделлю чи промисловим зраз­ком, право на одержання охоронного документа належить тій з них, заявка якої має більш ранню дату подання до Установи або, якщо за­явлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за якою не при­йнято рішення про відмову у видачі патенту.

Якщо об'єкт інтелектуальної власності створено працівником, на­йнятим за трудовим договором, то виникає дилема стосовно розпо­ділу прав між цією особою та її роботодавцем. У світі вона ви­рішується не однозначно: в одних країнах перевага надається пра­цівникові, в інших - роботодавцеві. Досить важливо знайти баланс інтересів зазначених осіб, оскільки лише у цьому випадку вони бу­дуть заінтересовані у створенні результатів творчої діяльності.

Стаття 429 ЦК встановлює, що майнові права інтелектуальної власності на об'єкт₃ створений у зв'язку з виконанням трудового до­говору, належить працівникові і роботодавцеві (юридичній або фізичній особі, де винахідник чи автор промислового зразка працює) спільно, якщо інше не встановлено договором. З урахуванням того, що норма про розподіл прав стосовно службового об'єкта інтелекту­альної власності є диспозитивною (тобто застосовується у випадках, коли сторони інакше не вирішили це питання у договорі), учасники правовідносин можуть усунути можливі протиріччя, передбачивши той механізм розподілу прав на створений результат творчої діяльно­сті, який би повністю відповідав їх інтересам.

Проте, раніше прийняті Закони «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (ст. 9) та «Про охорону прав на промислові зразки» (ст. 8) встановлюють, що право на одержання патенту на службові винахід, корисну модель та промисловий зразок має роботодавець, тобто особа, яка найняла працівника за трудовим договором. Така не­відповідність з часом, безумовно, буде усунена, виходячи із Заключ­них і перехідних положень ЦК. Між тим, видається, що компроміс­ний варіант ст.429 ЦК не є досить виваженим, оскільки реалізація на практиці положень цієї статті породить суперечки. Ідеальним є ва­ріант, коли майнові права на об'єкт має лише один суб'єкт, бо у цьо­му випадку не буде потреби досягнення згоди стосовно розпоряджен­ня цими правами між працівником і роботодавцем, інтереси яких далеко не завжди збігаються, особливо у випадку припинення трудо­вих правовідносин. Саме тому, як свідчить світовий досвід, законода­вство зарубіжних країн наділяє правом на одержання охоронного до­кумента одну із зазначених осіб, надаючи певні права іншій особі.

Розділ VI

Наприклад, у Німеччині винахіднику належить право на отримання охоронного документа, а роботодавцю - невиключна ліцензія на цей об'єкт.

Не легким виявилося і питання визначення кола об'єктів, стосовно яких роботодавець має певні права. Ними є винаходи, корисні моделі і промислові зразки, які створені у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи за дорученням роботодавця. У цьому контексті під службовими обов'язками розуміють зафіксовані у трудових догово­рах, посадових інструкціях функціональні обов'язки працівника, що передбачають виконання робіт, а під дорученням роботодавця — ви­дане працівникові у письмовій формі завдання, яке безпосередньо стосується специфіки діяльності роботодавця, якщо реалізація цих функціональних обов'язків і завдань може привести до створення об'єкта патентного права.

Закони «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та «Про охорону прав на промислові зразки» встановлюють порядок тих дій, які має здійснити працівник і роботодавець у випадку створення об'єкта інтелектуальної власності. Винахідник чи автор промислово­го зразка повинен подати роботодавцю письмове повідомлення про створений винахід, корисну модель чи промисловий зразок з описом та матеріалами, що розкривають суть об'єкта досить ясно і повно.

§ 3. Охоронні документи на винаходи, корисні моделі та промислові зразки

Як уже зазначалось, патент є основним охоронним документом на винаходи, корисні моделі та промислові зразки, що засвідчує пріоритет, авторство і набуття права інтелектуальної влас­ності на винахід, корисну модель чи промисловий зразок, Саме він

підтверджує визнання державою результату творчої діяльності об'єк­том патентного права.

Законодавством передбачені такі його різновиди: патент на вина­хід, патент на корисну модель, патент на секретний винахід, па­тент на секретну корисну модель, патент на промисловий зразок.

Патент на винахід видається за результатами кваліфікаційної ек­спертизи заявки на винахід. Патент на корисну модель видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель. Па-тент на секретний винахід видається на винахід, віднесений до державної таємниці. Патент на секретну корисну модель видаєть­ся на корисну модель, віднесену до державної таємниці. Патент на промисловий зразок видається за результатами експертизи заявки на промисловий зразок.

Особливість правової охорони об'єктів інтелектуальної власності по­лягає у тому, що майнові права на них обмежені у часі, оскільки існують протягом строку чинності охоронного документа. Стаття 465 ЦК та спе­ціальні закони передбачають, що строк чинності виключних майно­вих прав інтелектуальної власності на винахід спливає через двадцять

447

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

років, що відраховується від дати подання заявки. Цей строк може бути продовжений у встановленому законом порядку щодо винаходу, вико­ристання якого потребує спеціальних випробувань та офіційного дозво­лу. Зокрема, строк дії патенту на винахід, об'єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням власника цього патенту на строк, що дорів-• нює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого до­зволу, але не більше ніж на п'ять років.

Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на корисну модель спливає через десять років, а на промис­ловий зразок - через п'ятнадцять років від дати подання заявки в установленому законом порядку. Строк дії патенту на секретний ви­нахід і патенту на секретну корисну модель дорівнює строку засекре­чування об'єкта, але не може бути довшим від строку дії охорони ви­находу (корисної моделі).

Усі охоронні документи підлягають обов'язковому внесенню до від- иовітогореєстру: Державного реєстру патентів і деклараційних патен­тів України на винаходи, Державного реєстру деклараційних патентів України на корисні моделі, Державного реєстру патентів і декларацій­них патентів України на секретні винаходи, Державного реєстру декла­раційних патентів України на секретні корисні моделі, Державного ре­єстру деклараційних патентів України на промислові зразки¹.

§ 4. Права та обов'язки, що випливають з патенту. Обмеження прав патентовласника

Права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомо­стей про його видачу, а права, що випливають з патенту на секретний винахід чи з патенту на секретну корисну модель, - від дати внесення інформації про нього до відповідного Реєстру.

Особистим немайновим правом винахідника та автора про­мислового зразка є право авторства, яке є невід'ємним і охороняєть­ся безстроково. Винахідник також має право на присвоєння свого імені створеному ним винаходу чи корисній моделі.

Майновими правами інтелектуальної власності на винахід, ко­рисну модель, промисловий зразок є: право на використання винахо­ду, корисної моделі, промислового зразка; виключне право дозволяти використання запатентованого об'єкта (видавати ліцензії) іншим осо­бам; виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, у тому числі забо­роняти таке використання іншим особам; інші майнові права інтелек­туальної власності, встановлені законом (ст. 464 ЦК).

1 Необхідно врахувати, що до набрання чинності ЦК на корисні моделі та промис­лові зразки видавалися деклараційні патенти, а на винаходи, поряд з патентами, строком дії двадцять років, видавалися деклараційні патенти строком дії шість років за результатами формальної заявки на винахід.