Структура військової термінології

Наука визначається як мислення за допомогою дослідження [Поппер, с. 171]. Кожен крок цього дослідження закріплюється в термінах - продуктах діяльності мовного мислення людини. Тобто, мова науки є особливою репрезентаційною системою, в рамках якої в матеріальній формі закріплюються результати пізнання. Терміни, подібно іншим знаковим засобам, з одного боку, закріплюють наявне знання, пояснюючи наукові поняття, категорії та принципи їх систематизації, закономірності певної галузі знання і діяльності. З іншого боку, терміни сприяють відкриттю нового знання. Таким чином можна говорити про динамічний характер терміна, який вербалізує взаємодію результатів повсякденного досвіду з результатами наукового пізнання. Динаміка наукового пізнання, на наш погляд, і є запорукою динаміки семантики терміна, рушійною силою, завдяки якій розвиваються принципи і механізми термінологічної номінації.

Особливе місце терміна серед інших лексичних одиниць мови та спеціалізована сфера його реалізації обумовлюють наявність у даних одиниць наступних відмінних характеристик:

- лексична і словотворча системність;

- наявність словникової помітки;

- тенденція до моносемічності в межах своєї терміносистеми;

- стилістична нейтральність;

- наявність дефініції;

- відсутність синонімії;

- точність;

- незалежність від контексту.

Лексику будь-якої мови можна розглядати як систему систем. Ця всеосяжна система мови складається з ряду дрібніших підсистем, однією з яких є термінологія, яка обслуговує велику за масштабами сферу мисленнєво-дискурсивної діяльності – наукове пізнання. Визначення поняття термінології багатогранне, але, в першу чергу, це загальна сукупність термінів будь-якої певної або всіх областей наукового знання. Термінологія оцінюється як основна, центральна, найбільш інформативна частина лексики загальнолітературної мови – мови науки [Суперанська, с. 56].

Науково-технічний розвиток у всіх областях знань призводить до появи значного числа нових понять, які потребують термінологічного оформлення та впорядкування. Це впорядкування відбувається у вигляді спеціалізованих терміносистем. Цей процес природний і закономірний, оскільки нове поняття завжди потребує мовного оформленні для того, щоб увійти в систему існуючого знання, понятійних зв'язків і закріпитися у свідомості. Особливості кожної терміносистеми полягають в особливостях специфічної галузі наукової картини світу, яку вона обслуговує, лексико-семантичних зв'язках у системі, структурних відмінностях та особливостях її складових.

Фахова підмова, зокрема, військова, є особливою формою існування мови, що має професійну спрямованість. Її найбільш рухомим компонентом є лексична підсистема, що має польовий характер, тобто її структура організована за принципом поля, в якому є центр із його ядром (термінологія) і периферія (субстандартна лексика). Військова лексика є сукупністю мовних одиниць, що поєднуються спільним змістом і відображають понятійну, предметну та функціональну схожість явищ, які вони позначають.

Склад військової лексики розглядається в лінгвістиці з різних точок зору. Більшість науковців відносять до військової лексики слова та словосполучення, які передають специфічні військові поняття, а також слова, що вживаються у мовленні військовослужбовців збройних сил. Військова лексика є основним компонентом у складі військової термінології.

Проте до цих пір у мовознавстві немає чіткої дефініції військової терміносистеми. Існують лише окремі тлумачення сутності даного феномена. Так, частина лінгвістів наполягають на розмежуванні лексичного складу даної терміносистеми на загальновживану лексику та спеціальну військову лексику. Так Є. А. Еліна, аналізуючи лексичний склад мови військовослужбовців, вважає, що спеціальна військова лексика охоплює військову термінологію, військово-командні, військово-ритуальні одиниці. Військова термінологія включає вузькі, власне військові терміни, термінологізовані одиниці, загальновживані терміни, терміносполучення та жаргонізми [Елина, с. 15].

Дана думка співзвучна з висновками Р. Х. Салимова, який у військовій лексиці виокремлює термінологічну спеціальну лексику та професійну загальновживану лексику, яка є спеціальною мовною сферою, обмеженою рамками будь-якої професії, що перебуває між термінологічною лексикою та літературною загальновживаною лексикою [Салимова, с. 1].

Н. Д. Фоміна, погоджується з Р. Х. Салимовою та Є. А. Еліною, що військова лексика є особливим прошарком лексичних одиниць, яка може бути загальновживаною та виступати засобом соціально-мовленнєвої характеристики. Але, на відміну від них, у складі військової лексики вона виокремлює військові терміни та військово-побутову лексику. На її думку, військові терміни – це слова або словосполучення, які відповідають поняттям військової справи. Військово-побутова лексика є перехідним явищем між військовою термінологією і загальновживаним словником [Фомина, с. 3–8].

І. М. Матюшин розуміє під військовим терміном лексичну одиницю, яка виконує функцію номінації певного референта військової справи у сфері офіційної військової комунікації [Матюшин, с. 8].

Іншої точки зору дотримується А. Т. Аксенов, розглядаючи “військову лексику” як слова та словосполучення, що є засобами позначення військових понять. Він виокремлює в ній три основні характерні складові: військову термінологію, неофіційні еквіваленти військових термінів і військові арготизми. Він вважає, що військові терміни не відтворюють суб’єктивну оцінку об’єкта мови і їхнє вживання обумовлене офіційною військовою літературою.

Неофіційні еквіваленти військових термінів мають певну суб’єктивність, тому що створюються окремими військовими спеціалістами для називання військових понять, які вже мають офіційно закріплені за ними визначення-терміни. Військові арготизми характеризує насичене емоційне забарвлення. Вони є експресивним еквівалентом військових термінів і менш активно позначають нові військові поняття [Аксенов, с. 4–5].

Усі автори відзначили певні враховані нами у подальшому дослідженні

характеристики військового терміна і військової термінології. Але найбільш фундаментальні підходи у вивченні цих понять запропоновані Л. Л. Нелюбіним. Детальніше розглянемо його концепцію.

Л. Л. Нелюбін розглядає англомовну військову лексику з позиції військового перекладу. Він розподіляє військову лексику на три основні групи: військову термінологію, військово-технічну термінологію та емоційно забарвлену військову лексику [Нелюбин, с. 13].

У розумінні військового терміна автор виходить із лінгвістичного уявлення про терміни як слова і словосполучення спеціальної мови, створені або запозичені для точного визначення спеціальних понять та позначення спеціальних предметів у певній галузі знань. Військова термінологія визначає поняття, безпосередньо пов’язані з військовою справою, засобами ведення збройної боротьби. Військово-технічна термінологія складається з науково-технічних термінів. Військові та військово-технічні терміни обіймають значний обсяг військової лексики, тому що містять максимальне змістове навантаження. Емоційно забарвлена військова лексика, або сленг, – це слова та словосполучення, що вживаються у мовному спілкуванні військовослужбовців і є фактично стилістичними синонімами відповідних військових термінів [Нелюбин, с. 13–14].

Склад сучасної англійської військової та військово-технічної термінології, за Л. Л. Нелюбіним, не постійний. Він безперервно змінюється через зникнення з ужитку ряду слів, зміни значень, безперервного поповнення новими термінами, наприклад, у зв’язку з реорганізацією видів збройних сил, появою та розробкою нових зразків військового озброєння та військової техніки, нової стратегії ведення бойових дій тощо.

Поряд з однозначними термінами, які мають чіткі семантичні межі, представлені багатозначні терміни (security – охорона, забезпечення, бойове забезпечення, безпека, контррозвідка) [Нелюбин, с. 14–15].

У мові бойових документів автор засвідчує наявність спеціальної військової фразеології – це змінно-стійкі та стійкі словосполучення, які нечасто вживаються у літературній мові і наявні у сфері мовного спілкування з військової тематики. Наприклад, змінно-стійкі сполучення (to lift fire – переносити вогонь), кодовані стійкі сполучення, що виникають у результаті прихованого управління військами (mayday – міжнародний сигнал небезпеки), команди (general alarm – сигнал загальної тривоги), військові афоризми, прислів’я, сленг, вульгаризми (be quick on the draw – миттєво реагувати, have sand in one’s hair – мати досвід бойових дій у пустелі) [Нелюбин, с. 116–117].

Отже, виходячи з вищесказаного, ми визначаємо військовий термін як стійку одиницю мовної номінації, що закріплена за відповідним поняттям у системі понять певної галузі військової справи і обмежена спеціальною сферою використання у значенні, яке є суворо регламентованим його дефініцією.

Ретельно вивчаючи точки зору учених та досліджуючи лексичний склад даної терміносистеми, ми спробували розглянути військову термінологію з точки зору динаміки розвитку. Таким чином, ми виділяємо індивідуальні варіативні характеристики військової термінології, які не були висвітлені жодним із цих науковців, серед яких доцільно виділити наступні.

Вік. Терміносистеми можуть мати тривалу історію існування, а можуть бути відносно новими. Склад усталених терміносистем характеризується значним числом термінів зі стертою мотивацією, і для встановлення мотивуючої ознаки необхідно проведення етимологічного аналізу. Характерним прикладом є досліджувана нами терміносистема.

Складність структури. Терміносистеми можуть бути простими і складними за структурою. Під складними ми розуміємо терміносистеми, які мають в наявності дві або більше підсистем і, таким чином, характеризуються ієрархічною структурою. До таких терміносистем належить і військова лексика.

Етапність. Для англійської військової термінології характерні наступні етапи поповнення корпусу терміносистеми:

1) формування термінів на основі кельтської і англосаксонської мови – до норманського завоювання: bow – лук, sax – молоток;

2) запозичення з французької мови в середні віки, наприклад, arbalest – арбалет, galley – галера;

3) на основі латинських і грецьких терміноелементів в епоху Ренесансу, зокрема, такі терміни cuirassier – кірасир, galleon – галеон;

4) на основі сучасної англійської мови та інших мов в даний час, наприклад, bomb shelter – бомбосховище; tracer bullet – трасуюча куля.

Інтернаціональність. Як результат етапного розвитку і тривалого становлення корпусу термінологічних одиниць терміносистема може включати терміноелементи, запозичені з інших мов. Більша кількість інтернаціональних компонентів характерна для немолодих терміносистем. Аналізована терміносистема є саме такою, бо містить терміноелементи інших мов, зокрема, термінологію китайських бойових мистецтв; наприклад, Dao – військовий офіс, katana – самурайська шабля.

Номінативна своєрідність. Під номінативною своєрідністю розуміється схильність до формування нових термінологічних одиниць яким-небудь певним способом. Військова терміносистема є високо метафоричною, наприклад, термін АН-1 Cobra – АН-1 Кобра, утворений за принципом когнітивної метафори з області animal world в область rotary-wing aircraft.

Актуальність. Під актуальністю ми розуміємо проведення активних досліджень у певній галузі знання і, як наслідок, значне розширення корпусу термінів даної області. Безперервна гонитва за удосконаленням озброєння дозволяє нам віднести систему військової лексики саме до даного типу.

Структурна своєрідність. У нашій терміносистемі значна частина терміноелементів виражена дієсловом, що обумовлено потребою позначення тактичних дій.

Контактність. Ця характеристика є, на нашу думку, особливо важливою, оскільки вона показує, з якими іншими галузями знання взаємодіє військова терміносистема, і звідки відбуватється запозичення терміноелементів. Так, досліджувана терміносистема тісно взаємодіє з медичною терміносистемою вірусних інфекцій і фармакологічних препаратів, що пояснює появу відповідних термінів. Дані терміни входять до складу дальньої периферії термінологічного поля, що моделює систему військової термінології. Крім вищезгаданих, дана терміносистема активно контактує з терміносистемою «міфологія і релігія» cruiser-carrier – крейсер-авіаносець, Embattlement s – устрій бійниць, «кораблебудування», Voodoo-F101 – V-F101 (умовне позначення літери "V" у фонетичному алфавіті), «архітектура».