РОЗДІЛ 1

ЗМІСТ

Завдання на роботу
Реферат
Перелік скорочень
ВСТУП………………………………………………………………………..
РОЗДІЛ 1 ВІЙСЬКОВА ТЕРМІНОСИСИТЕМА ЯК РІЗНОВИД СПЕЦІАЛЬНОЇ ЛЕКСИКИ…………………………………………………..
1.1 Структура військової термінології……………..……………………
1.2 Структурні особливості військових термінів……………………….
1.3 Лексико-семантичні групи мовних одиниць військової сфери…….
РОЗДІЛ 2 ШЛЯХИ І СПОСОБИ ЗБАГАЧЕННЯ СЛОВНИКОВОГО СКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ВІЙСЬКОВОЇ СФЕРІ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ………………………………………………………………
2.1 Фактори, що впливають на зміни у складі англомовної військової терміносистеми……………………………………………………………….
2.2 Афіксація як спосіб утворення англомовної військової лексики….
2.3 Скорочення в сфері військової лексики англійської мови…………..
2.4 Запозичення у військовій лексиці…………………………………….
2.5 Англомовні військові фразеологічні інновації………………………
РОЗДІЛ 3 ХАРАКТЕРНІ ЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ВІЙСЬКОВИХ МАТЕРІАЛІВ
3.1 Засоби перекладу військових термінів
3.2 Способи передачі англомовних військових скорочень
3.3 Переклад англомовних військових неологізмів та термінологічно стійких сполучень
3.4 Проблеми перекладу та типові помилки під час перекладу лексичних військових матеріалів
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….

ВСТУП

У наш час невід'ємним елементом кожної суверенної держави є наявніть армії. Цілком очевидним є той факт, що кожна з цих армій має свої характерні особливості, які проявляються не лише на стуктурному та організаційному рівнях, а й у військових звичаях і традиціях. Всі ці особливості мають своє вираження і на мовному рівні військовослужбовців різних країн.

Англомовні військові лінгвальні інновації XX – початку XXI століття складають одну з найбільш значних соціофункціональних лексичних груп цього періоду. Зазначимо, що вивченням особливостей військової лексики займались такі мовознавці, як Д. В. Василенко, М. Н. Лату, Л. Л. Нелюбін, та інші науковці. Військовий сленг є темою робіт П. Дікенсон [35], В. О. Чередніченко [29], В. Н. Шевчук [31] та інші. Проте, лінгвістичних досліджень в галузі військової лексики проводиться непробачно мало, враховуючи швидкість, з якою з'являються новітні розробки в сфері озброєння, щоб задовольнити потреби військовослужбовців в постійно виникаючих локальних конфліктах, що вимагають, в свою чергу, все нових розробок і випробувань. Саме тому темою нашої дипломної роботи є лінгвостилістичні особливості перекладу сучасної англомовної військової термінології українською мовою.

Таким чином, актуальність теми дослідження зумовлена значною кількістю військових реалій армій США та Великої Британії, які викликають труднощі при їх розумінні і перекладі, а також постійною зміною словникового запасу військовослужбовців у зв’язку з технічним процесом, реформуванням військ, виникненням нових сленгізмів.

Об’єктом дослідження в роботі є військові лексичні одиниці, які увійшли до анлійської мови протягом XX – на початку XXI століття.

Предметом аналізу постають структурні й семантичні особливості лексики військової підмови.

Метою роботи є дослідження процесів утворення англомовної військової лексики та особливостей її перекладу.

Мета передбачає вирішення таких завдань:

- розглянути сутність поняття «військова лексична підсистема», встановити її склад і структуру;

- виокремити тематичні групи військової лексики, що досліджується;

- виділити індивідуальні варіативні характеристики військової термінології;

- провести структурно-семантичний аналіз військових лінгвальних інновації;

- визначити роль таких екстралінгвальних чинників як війна, технологічний процес, бортьба з тероризмом у творенні нових лексичних та фразеологічних одиниць військової підмови;

- розглянути шляхи і способи творення військової лексики (афіксація, словоскладання, абревіація, запозичення) та визначено основні словотворчі моделі;

- проаналізувати процес формування та становлення військових фразеологізмів;

- встановити кореляції мід військово-історичними та лексико-семантичними процесами;

- окреслити специфіку перекладу лексики військової сфери та визначити перекладацькі трансформації, що застосовуються під час її перекладу;

- скласти глосарій найчастіше вживаних військових лексичних одиниць.

Матеріалом роботи послужив мовний матеріал, відібраний зі словників під редакцією М. А. Надисева [23], Л. Л. Нелюбіна [28], Д. Алджео [32], Р. Боуера [33], П. Діксона [35].

У процесі аналізу було застосовано такі методи дослідження: за допомогою описового методу здійснюється інвентаризація лексичних та фразеологічних одиниць військової підмови і пояснення особливостей їх будови та функціонування. Елементи етимологічного аналізу використовуються для вивчення походження військових лексичних одиниць. Особливості морфологічної структури військових лінгвальних інновацій і видів словотворчих процесів, в яких вони беруть участь, досліджуються за допомогою структурно-семантичного аналізу. Шляхом соціолінгвістичного аналізу визначається взаємозв’язок мовних явищ та екстралінгвальних чинників, досліджуються процеси формування військової лексичної підсистеми англійської мови у соціолінгвістичному аспекті. Методом кількісного аналізу здійснюється підрахунок військових лінгвальних інновацій.

Теоретичне значення даної роботи визначається тим, що результати наукової роботи розширюють уявлення про словотворчі засоби, які існують у мові військових, історичне дослідження дозволяє відстежити зміни, що відбуваються на різних етапах функціонування словника військової сфери, і визначити чинники, які впливають на інноваційні процеси у військовій підмові XX – початку XXI століття. Вивчення специфіки перекладу військової лексики сприяє поглибленню теорії перекладу професійної підмови.

Практичне значення дослідження полягає, перш за все, в можливості застосування результатів дослідження на практиці при роботі з військовими текстами та документацією. Окрім того, матеріали дослідження можна використовувати у курсі лексикології, на практичних заняттях з англійської мови, у спецкурсах із неології, лінгвокраїнознавства.

Структуру дипломної роботи зумовлено науковою логікою дослідження, його метою та поставленими завданнями. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (71 найменування) та глосарія.

РОЗДІЛ 1