Особливості організації фінансів Європейського Союзу

Утворення Європейського Союзу (офіційна назва Європейський політичний, економічний та валютний союз) було зумовлено інтеграційними процесами у Європі. Процес економічної та фінансової інтеграції починався із формування зони вільної торгівлі між країнами, потім спільного ринку, а на сьогоднішній день ЄС передбачає політичний, економічний та валютний союз, який виконує певні функції та має своє призначення. До 2004р. нараховувалося 25 країн-членів ЄС. У 2007р. до ЄС приєдналися Болгарія та Румунія.

Угода про створення Європейського Союзу була підписана в м. Маастрихт (Нідерланди) у 1992 році. Основні положення Маастрихтського договору:

- досягнення належного рівня цінової стабільності (цін та інфляції);

- позбавлення надмірного бюджетного дефіциту (не більше 3%ВВП);

- забезпечення довгострокової фінансової стабільності;

- уніфікація довгострокових відсоткових ставок за кредит.

У вузькому розумінні, фінанси ЄС асоціюються з централізацією фінансових ресурсів для виконання специфічних функцій. У широкому розумінні, фінанси ЄС – сукупність економічних відносин між країнами-членами ЄС, опосередкованих рухом грошових потоків і формуванням та використанням централізованих грошових фондів на рівні інтеграційного об’єднання, а також функціонуванням розгалуженої структури керівних органів.

Особливостями функціонування фінансової системи ЄС є наявність самостійного бюджету.