Сутність фінансів

Фінанси – складна, багатогранна економічна категорія, що має різноманітні ознаки та форми прояву. В сучасній економічній та фінансовій літературі фінанси розглядають за їх суттю, як явище, за змістом та формами.

1)За своєю суттю, фінанси є “об’єктивною економічною категорією, що відображає сукупність економічних відносин з приводу розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП), а в окремих випадках і національного багатства країни з метою формування фінансових ресурсів та створення фондів грошових ресурсів і їх використання для забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства” [63, с.19].

2) Фінанси як явище відображають грошові потоки суб’єктів розподільчих відносин, які характеризуються обсягами, спрямованістю та часом.

3) За змістом фінанси відображають кінцеву мету розподільних і перерозподільних процесів – формування і використання фондів грошових ресурсів. Матеріальним змістом фінансів є фонди грошових ресурсів, які можуть бути централізованими та децентралізованими. Тому фінанси трактуються як “економічні відносини, пов’язані з формуванням, розподілом та використанням централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів з метою виконання функцій і завдань держави і забезпечення умов розширеного відтворення” [65, с.13].

4) Формами реалізації фінансових відносин є доходи, надходження, нагромадження, відрахування, витрати, тобто елементи, які відображають формування і використання фондів грошових ресурсів. Фінанси беруть участь не лише у відносинах розподілу і перерозподілу, але і у відносинах обміну, так як відтворювальний процес передбачає як розподіл, так і обмін вартості.

Призначення фондів фінансових ресурсів – у задоволенні потреб господарської діяльності, наданні різноманітних послуг населенню з боку держави та забезпеченні виконання державою її функцій [27, с.7]. Кінцевою метою існування фінансів є високий рівень добробуту як держави, так і її громадян.

Специфічні ознаки фінансів:

Þ вони мають грошову форму виявлення і пов’язані з реальним рухом грошових коштів, що характерно для двох стадій відтворювального процесу: розподілу і обміну;

Þ розподільчий характер фінансових відносин;

Þ фондоутворюючий характер - утворення різних за призначенням фондів грошових ресурсів, що передбачає формування доходів та здійснення видатків;

Þ формування і використання фінансових ресурсів відображає рух вартості ВВП.

За рівнем їх виникнення та функціонування фінанси можна умовно поділити на:

Отже, фінанси, як об’єктивна економічна категорія, відображають економічні (грошові) відносини, що виникають у процесі відтворення, розподілу (перерозподілу) та використання ВВП і національного доходу та пов’язані з формуванням і використанням грошових доходів, централізованих і децентралізованих фондів грошових ресурсів. Фінанси пронизують усю економіку, їх характерні ознаки притаманні всім сферам і ланкам фінансової системи.