Місце транспортного права в системі права України

Транспортне право як галузь законодавства.

Транспортне право як галузь законодавства – це сукупність нормативно-правових актів, що містять норми транспортного права, які мають вигляд кодифікованих і поточних законів, указів Президента України, декретів і постанов Кабінету Міністрів України, інструкцій, правил, технічних умов та інших нормативних актів Міністерства транспорту України, інших нормативно-правових актів.

В Україні в сучасних умовах важливого значення набуває проблема розвитку і вдосконалення правового регулювання суспільних відносин у сфері транспортної діяльності. Від цього залежить розвиток багатьох галузей економіки.

Сьогодні не існує жодної ділянки суспільного життя, яка б так чи інакше не була пов’язана з процесом транспортування. Для цього процесу залучається сукупність відповідних засобів, методів, принципів, форм, правил поведінки, з яких виникають транспортні суспільні відносини. Ці відносини треба ефективно регулювати з метою ефективного функціонування Єдиної транспортної системи України. Саме за допомогою норм права й здійснюється таке регулювання.

Поняття транспортного права в юридичній літературі розглядалося ще з початку ХХ ст.

.

Місце транспортного права в системі права України.

По-перше, транспортне право — не окрема галузь права, яка регулює певний тип правовідносин, а сукупність різних правових норм, які регулюють різні види правовідносин (переважно майнові та управлінські), що виникають у зв’язку з діяльністю транс-
порту. Майнові відносини складають матеріальний зміст договорів пе-
ревезення, договорів страхування транспортних ризиків, правових ситуацій митного оформлення вантажів тощо. Управлінські відносини визначають організацію транспорту як єдиної системи, яка охоплює всі види транспорту — державного, колективного й приватного. Норми, які регулюють ці правовідносини, належать різним галузям публічного права — конституційному, адміністративному, кримінальному, господарсько-
му праву.

По-друге, транспортне право — не галузь права, а міжгалузевий комплекс, тому що для правового регулювання транспортної діяльності в ньому застосовується не єдиний метод правового регулювання, а методи різних галузей права.

Так при регулюванні майнових відносин переважно застосовується метод приватного права (цивільно-правовий) — метод автономних рішень, який ґрунтується на принципі юридичної рівності сторін, з якого випливає правило: «Можна робити все, що не заборонено законом».

При регулюванні управлінських відносин застосовується метод публічного права — метод владних приписів, який ґрунтується на принципі нерівності сторін (субординації), з якого випливає правило: «Можна робити тільки те, що передбачено за-
коном».