Методичні рекомендації командирам щодо порядку розгляду

та затвердження плану проведення занять

Проведенню усіх занять повинна передувати підготовка керівника. Від якості підготовки керівника, від якості проведення ним занять залежить повнота засвоєння навчального матеріалу і, зрештою, рівень бойової підготовки підрозділу (частини).

Вихідними даними для підготовки керівника до занять є тема і навчальні питання заняття; склад навчальної групи та час відведений для заняття, місце його проведення, наявність і стан навчально-методичних матеріалів, забезпеченість літературою, склад помічників та їх підготовленість.

Послідовність роботи керівника під час підготовки до проведення заняття така: вивчення розкладу занять, особиста підготовка керівника, підготовка помічників, підготовка навчально-методичних матеріалів і матеріально-технічної бази, розробка плану-конспекту (плану) заняття і його затвердження. Можливе також (якщо досвіду керівника недостатньо) проведення тренування без навчальної групи.

Вивчаючи розклад занять роти на тиждень, керівник повинен з'ясувати:

• теми занять і навчальні питання, які треба відпрацювати;

• час і місце проведення занять, необхідну матеріально-технічну базу;

• навчально-методичні матеріали, що будуть використовуватися на заняттях;

• літературу за темами занять.

Під час особистої підготовки керівник занять повинен:

• оцінити рівень підготовки тих, хто навчається, відносно засвоєння матеріалу теми заняття;

• визначити навчальну й виховну мету;

• підібрати й вивчити літературу за темою занять (посібники з технічної експлуатації, технічний опис, порадники тощо), у разі потреби відпрацювати практичні дії особисто;

• визначити методику проведення занять (методичні прийоми та їх практична реалізація);

• розподілити час на відпрацювання навчальних питань;

• визначити склад помічників.

Помічниками керівника, як правило, призначають найкраще підготовлених прапорщиків (сержантів) підрозділу.

Підготовка помічників керівника занять проводиться у формі інструктажу в години самопідготовки в навчальному класі або безпосередньо на місці проведення занять (в апаратній, на станції).

Під час проведення інструктажу роз'яснюють: план проведення заняття; послідовність, прийоми, дії та методи відпрацювання навчальних питань, найбільш характерні помилки тих, хто навчається, способи їх виявлення й усунення; час, передбачений на вивчення питань, прийомів і дій тощо.

Крім того, керівник зобов'язаний допомагати своєму помічнику в розробці плану-конспекту. Підготовка закінчується перевіркою підготовленості помічників керівника до проведення занять.

Однією зі складових успішного проведення занять є наявність навчально-методичних матеріалів (плакатів, схем, навчальних та експлуатаційних схем, карт), а також стан матеріально-технічної бази. Тому необхідно своєчасно перевіряти підготовленість навчальних місць для проведення занять, а також розробляти (доробляти) навчально-методичні матеріали.

Заключним станом підготовки є складання плану-конспекту (плану) проведення занять. Це основний документ керівника, в якому відображено послідовність і методика проведення заняття. Керівник підписує план-конспект, а затверджує його безпосередній начальник (Додаток 2).

Підготовку до заняття вважають завершеною після того, як керівник глибоко вивчить матеріал заняття, продумає методику його проведення з урахуванням методичної розробки і досвіду, здобутого за час проведення подібних занять у підрозділі (частині), складе план-конспект, підготує місце для проведення заняття, навчально-методичні матеріали й помічників.

Якщо заняття складне, наприклад, треба пояснити нову тему, або керівник ще не має методичних навичок проведення цього заняття, то після повної теоретичної підготовки рекомендується провести заняття без навчальної групи. У разі потреби до участі у підготовці й проведенні занять залучають кращих методистів підрозділу (частини).