Бонітування звірів

Племінна робота неможлива без оцінки звірів, яку проводять у процесі бонітування поголів'я. Метою бонітування є визначення якості отриманого молодняку і виділення кращих особин для подальшого використання в основному стаді.

Бонітують звірів один раз на першому році життя (у 7-10-місячному віці) в період повного дозрівання волосяного покриву: норок, лисиць, песців - у листопаді; нутрій - у віці 6 міс. Дорослих тварин не бонітують і одержана звіром оцінка при бонітуванні зберігається весь час його перебування в основному стаді.

Бонітують звірів згідно з "Інструкцією з бонітування норок, лисиць, песців, тхорів, єнотоподібних собак, нутрій кліткового розведення" (2003 p.). Бонітуванню підлягає на племінних фермах весь молодняк, товарний молодняк племінного ядра й ті гнізда користувального стада, з яких узято молодняк. Обов'язково бонітують придбаних звірів.

Бонітують звірів окремо за видами, породами, типами. При візуальній оцінці ознак використовуються звірі-еталони. При бонітування оцінюють: 1) породність; 2) якість волосяного покриву, інтенсивність його забарвлення, сріблястість окрасу у лисиць - у відсотках; 3) розмір і будову тіла; 4) додаткові ознаки, прийняті для конкретного виду (породи, типу).

Всі ознаки (крім розміру тіла) оцінюють за 5-бальною шкалою відповідно до шкали оцінки хутрових якостей звірів за основними ознаками (табл. 5). Розмір тіла оцінюють за 10-бальною шкалою. При визначенні класу звірів, оцінка розміру тіла і тілобудови понад 6 балів прирівнюється до 5 балів.

Оцінку розміру звіра проводять на племзаводах і племрепродукторах вимірюванням довжини тіла норок, лисиць, песців, тхорів, єнотоподібних собак, а нутрій - за живою масою; на користувальних фермах - візуально з використанням звірів-еталонів. Довжина тіла звірів - цс відстань від кінчика носа до кореня хвоста. Проміри здійснюються вздовж хребта і звивини тулуба вимірювальною стрічкою.

Жива маса визначається індивідуальним зважуванням перед годівлею.

Візуальна оцінка - порівняння тварини із звіром-еталоном. Для проведення достовірної оцінки визначають звірів-еталонів. З цією метою перед бонітуванням зважують або вимірюють декілька нормально вгодованих тварин, щоб визначити тварину, що відповідає бажаним показникам.

Оцінка за розмірами і тілобудовою певного виду звірів проводиться відповідно до вимог оцінки розміру та тілобудови. Звірів, що одержали за розмір та тілобудову 1 бал, вибраковують.

Оцінка якості волосяного покриву проводиться з урахуванням опушення та структури волосяного покриву. Якість опушення у звірів всіх видів оцінюють на спині, боках та череві. Опушення оцінюють за показниками густоти, шовковистості, пружності, довжини остьового і пухового волосу, наявність дефектів волосяного покриву та їх співвідношенням на різних ділянках тіла.

Структура волосяного покриву характеризується його висотою та вирівняністю за висотою. За структурою волосяного покриву визначається тип, на який проводиться селекція.

Оцінка загального забарвлення волосяного покриву усіх видів звірів проводиться за виразністю типового для певної групи кольору, чистотою забарвлення (за відсутністю небажаних відтінків). У всіх звірів, крім чорних і білих, визначають відтінок забарвлення. У чорних нутрій оцінка загального забарвлення включає оцінку інтенсивності пігментації.

Визначення класу хутрових якостей звірів проводиться за результатами оцінки трьох ознак: характеристики розміру та тілобудови особини, якості волосяного покриву та його забарвлення згідно з табл. 59.

Усього є вісім класів. Чистопородним звірам, що належать до першого і другого класів, присвоюють клас "еліта".

Відтінок забарвлення, процент сріблястості (лисиці) та додаткові ознаки при визначенні класу не враховуються.

Таблиця 59

Оцінка показників для визначення класу звіра

Можлива оцінка (балів)	Клас
Розмір і будова тіла	якість волосяного покриву	забарвлення волосяного покриву
			І
4-5	4-5		II
4-5	4-5		III
3-5	3-5		IV
3-5	3-5		V
3-5	3-5		VI
За умови наявності оцінки за основною ознакою - 2 бали	VII
За умови наявності оцінки за основною ознакою - 1 бал	VIII

Племінних звірів оцінюють ще й за додатковими ознаками. Результати цієї оцінки на визначення класу не впливають, але обов'язково враховуються при відборі тварин і підборі пар.

До додаткових ознак належать:

- у норок - біла плямистість;

- у сріблясто-чорних лисиць - вуаль (за пігментацією верхівок ості та спрямовуючого волосся); ширина сріблястого кільця (за шириною світлої смуги між низом пігментованих кінчиків волосся і верхівками пуху, або нижньою межею сріблястого кільця на спинно-боковій частині тулуба); інтенсивність платинового волосу (коли платинового волосу більше 50 %);

- у песців - довжина ості та вуаль;

- у нутрій - різниця в довжині пуху на черевці і спині.

Бонітування слід проводити вдень у хорошу погоду, причому краще визначати забарвлення хутра в закритому приміщенні, стіни й стеля якого пофарбовані в білий колір, із штучним денним освітленням. Норок бонітують в бонітувальних клітках з підйомною підлогою, всіх інших звірів - на бонітувальному столі.

Бонітують звірів зоотехніки ферми та досвідчені бригадири під керівництвом головного зоотехніка. До кожного бонітера прикріплюють помічника, який веде записи в бонітувальну відомість. Бонітування звірів проводиться окомірно (за винятком розмірів), щоб не було розходжень в оцінці тварин різними бонітерами. Перед початком роботи головний зоотехнік проводить настановче бонітування.