Біологічні особливості хутрових звірів

У хутрових звірів-хижаків зберігся характер поведінки, притаманний їх диким предкам. Це проявляється в недовірливому ставленні до людей, дикості, агресивності, настороженості залежно від типу нервової системи. Водночас, деяке згасання захисних рефлексів звірів спостерігається в господарствах, де з ними поводяться спокійно, не завдають їм болю, не лякають. Крім того, характер поведінка звірів зумовлюється проведенням селекції за цією ознакою. Прикладом цього може бути поведінка чорних тхорів, яким властивий явно виражений агресивний характер порівняно з тхорами фуро та помісних (фретка), більшість з яких внаслідок відбору і приручення можна брати на руки без ризику бути вкушеним.

Гризуни за характером поведінки є більш спокійними, агресивність менше виражена і вони швидше звикають до людини. Хутрові звірі, які розводяться в клітках, зберегли пристосованість до відповідного корму. Хижаки споживають переважно тваринний корм, а гризуни, головним чином, рослинний. У м'ясоїдних звірів підвищена потреба у тваринному білку, особливо у звірів з родини куницевих. У їх раціоні м'ясних кормів має бути не менше 60-70 %.

Найважливішою біологічною особливістю хутрових звірів, особливо хижаків, є сезонність їхніх основних життєвих процесів: обміну речовин, розмноження, линяння. Основним зовнішнім фактором, що зумовлює перебудову діяльності організму, є тривалість світлового дня. Восени хижі звірі менше, ніж весною і літом, витрачають поживних речовин на життєві процеси, а відкладають їх про запас. Отже, восени і ранньою зимою обмін речовин уповільнюється, а у весняно-літній період підвищується з використанням резервних речовин. Сезонність розмноження полягає в тому, що період парування у звірів припадає на початок весни, а щеніння - на весняно-літні місяці (найбільш сприятливий період на кормові і кліматичні умови). Зміна інтенсивності обміну речовин протягом року зумовлює коливання живої маси хутрових звірів. Це особливо чітко виражено у норок, лисиць і песців: з липня-серпня до грудня-січня їх жива маса зростає на 25-30 %, а навесні та влітку навіть за добрих кормових умов звірі худнуть.

У гризунів сезонність обміну речовин проявляється менше, розмножуватися вони можуть упродовж року і не мають різко вираженої сезонності линяння.

Так у гризунів (нутрія) обмін речовин в осінньо-зимовий період підвищується на 10-20 %, а влітку сповільнюється і жива маса зростає на 10-12 %.

У процесі еволюції організм звірів пристосувався до періодичної зміни волосяного покриву - линяння. На початку весни зимове опушення змінюється на літнє, в якому значно менша густота пухового волосся. У другій половині літа, як правило, у серпні, знову починає розвиватися зимовий волосяний покрив, який закінчується формуватись до кінця осені, коли настає стійка холодна погода.

У гризунів немає чітко вираженого сезонного линяння. У нутрій, наприклад, зміна волосяного покриву відбувається дифузно протягом року, дещо інтенсивніше на початку весни і наприкінці літа.