Потреба кролів у поживних речовинах

Потреба в енергії. В даний час потребу кролів в енергії виражають в кормових (овсяних) та в енергетичних кормових одиницях, що більш точно відбиває потребу тварин в енергії.

За показник потреби кролів в енергії беруть обмінну енергію, яку визначають відрахуванням із валової енергії корму енергії виділеної в калі, сечі і газах. За основну одиницю виміру енергії прийнято джоуль: 1 джоуль = 0,239 калорій, 1 калорія = 4,187 джоуля. Для практичного застосування краще використовувати кілоджоуль (кДж) і мегаджоуль (МДж). У кролівництві при переведенні енергетичної одиниці в інші користуються такими розрахунками: 1 г кормових одиниць дорівнює 2,5 ккал або 2,5 х 4,187 = 10,5 кДж або 0,0105 МДж.

Враховуючи порівняно невелику масу кролів, у кролівництві розрахунок потреби в енергії ведуть в грамах кормових одиницях і МДж обмінної енергії.

Доведено, що на 1 кг живої маси кролям залежно від фізіологічного стану і віку необхідно:

- для дорослих кролів у період спокою 30-32 г корм. одиниць (0,32-0,34 МДж);

- в парувальний період - 35-40 г корм. од. (0,37-0,42 МДж);

- період сукрільності - 40-45 г корм. од. (0,43-0,47 МДж).

Потреба в енергії лактуючих кролиць залежить від кількості виділеного молока. Вважається, що ефективність перетворення енергії перетравного корму в енергії молока становить 45 %. Тому самка повинна отримувати з кормом у 2,2 рази більше калорій, ніж вона виділяє з молоком. Підраховано, що лактуючим кролицям необхідно в 2-3 рази більше енергії, ніж кролиці в непарувальний період або це буде складати 75-96 г корм. од. (0,8-1,02 МДж обмінної енергії) на 1 кг живої маси.

Молодняк від відсадки до 4-місячного віку споживає в середньому 175 г корм. од. (1,84 МДж).

Потреба кролів у протеїні. Протеїн - незамінний компонент живлення кролів. Білки є пластичним матеріалом для побудови і відновлення тканин кролів. Організм кролів не здатний синтезувати білок, його не можна замінити жиром чи вуглеводами, а він повинен поступати з кормом. З білковим обміном зв'язаний ріст, продуктивність, відтворення, захисні функції кролів. Потреба в протеїні визначається кількістю перетравного протеїну на 100 г кормових одиниць (1,05 МДж). Рекомендується така кількість перетравного протеїну на цей показник, г:

- для ремонтного молодняку і кролиць в непарувальний період - 12-16,

- для сукрільних і лактуючих кролематок - 15-18;

- молодняку до 4 місячного віку 16-18 г.

Кролі чутливі до якості протеїну, що визначається набором амінокислот, із яких він складається. Повноцінними за вмістом амінокислот білки молока, зеленої трави, трав'яного борошна високої якості, кормів тваринного походження.

При складанні раціонів для кролів особливу увагу слід звернути на балансування раціонів за амінокислотами. В.В. Меркушин (1973) запропонував норми незамінних амінокислот при вирощуванні молодняку (табл. 35).

Таблиця 35

Норми деяких незамінних амінокислот для молодняку кролів (в середньому на добу, г)

Вік молодняку, днів	Аргінін	Лізин	Триптофан	Треонін	Цистин	Метіонін
1-20	4,5	3,21	0,53	3,31	0,67	0,76
21-30	6,18	4,40	0,72	4,53	0,92	1,05
31-45	7,82	5,57	0,92	5,74	1,17	1,33
46-60	9,42	6,71	ІД	6,91	1,40	1,60

Як показує аналіз, більшість кормів, що використовуються для годівлі кролів, дефіцитні за лізином, метіоніном, триптофаном, аргініном. Тому в комбікорми для кролів вводять добавки синтетичних амінокислот, що стимулюють інтенсивність росту молодняку і покращує якість волосяного покриву.

Потреба в вуглеводах. До вуглеводів відносять безазотисті екстрактивні речовини (крохмаль, цукор, органічні кислоти та ін.) і клітковину, які є важливими компонентами поживності раціонів кролів.

Вуглеводи - субстрат для різних мікроорганізмів, які знаходяться в біоценозі з травним каналом. Кількість мікробів у кишковику кролів залежить від кількості і якості вуглеводів. Безазотисті екстрактивні речовини є джерелом енергії і матеріалом для створення жиру в організмі кролів. Вуглеводи впливають на інші компоненти корму. Наприклад, дефіцит вуглеводів гальмує використання амінокислот та жиру, порушується білково-жировий обмін, виникає ацидоз.

Безазотисті екстрактивні речовини складають близько 50-70 % сухої речовини раціону або 50-54 г на 100 г кормових одиниць, але оптимальний вміст легко перетравних вуглеводів у раціоні кролів не встановлено.

Особливе місце в живленні кролів займає клітковина. Кролі перетравлюють клітковину у незначних розмірах (17—25 % для грубих кормів і висівок, 40-50 % для зелених кормів і зерна), але вона відіграє велику роль у регулюванні процесів травлення і в бактеріальному синтезі деяких життєво важливих речовин. Клітковина викликає слиновиділення, добре впливає на линяння, знижує ожиріння та зміцнює здоров'я кролів. Оптимальна потреба кролів у клітковині приведена в табл. 36.

Таблиця 36

Вміст клітковини в раціоні кролів залежно від їх віку і фізіологічного стану

Тварини	Вік, стан	Вміст клітковини в раціоні, % до сухої речовини
Відгодівельний молодняк	3-7 тиждень	6-8
8-10 тижнів	8-10
12 тижнів	10-14
Кролиці	холості	близько 14-20
сукрільні	близько 14
підсисні 1-3 тижні	близько 10
Самці	дорослі	12-16
Молоді тварини	ст. 14 тижнів	12-18

Введення в раціон кролів відносно легко перетравних кормів з високим вмістом протешу і низьким вмістом клітковини (менше 10 %) приводить до розладу травлення, що викликає розвиток проносу, а в важких випадках - до інтоксикації організму і загибелі тварин. При підвищеному вмісті в раціоні клітковини (більше 20 % від сухої речовини) зменшується перетравність корму і збільшується споживання корму на одиницю приросту, що економічно невигідно.

Потреба в жирі. Жир необхідний для нормальної життєдіяльності кролів. Він є джерелом енергії, містить незамінні жирні кислоти (арахідонова, лінолева і ліноленова), з ним поступають в організм жиророзчинні вітаміни (A, D, Е, К). Нестача жиру приводить до затримки росту кролів. За даними А.В. Мілованова потреба у жирі становить у дорослих кролів в період спокою - 2-2,5 %, у молодняку - 2-8 % від сухої речовини раціону. Встановлено, що в кормах для кролів в тому числі і комбікормі міститься в середньому від 2 до 3,5 % жиру, що в основному задовольняє потребу в ньому. Добавка жиру в гранульований комбікорм в кількості до 5 % виявилась малоефективною, а більше 5 % дає негативний результат. Разом з тим виявлено, що відсаджений молодняк відстає в розвитку при наявності в раціоні менше 6 % жиру.

Жир можна вводити в раціон тільки при умові стабілізації всього раціону з допомогою антиоксидантів. Крім того, якщо добавка жиру перевищуватиме 3 %, то може статися розм'якшення гранул.

Потреба в мінеральних речовинах. Із мінеральних речовин особливо важливе значення має кальцій і фосфор, які складають 65-70 % всіх мінеральних речовин тіла кролів особливо кісток скелета. Кальцій приймає участь в процесах травлення, зсіданні крові, обміні фосфору, магнію, азоту. Фосфор входить до складу нуклеїнових кислот, бере участь у білковому, вуглеводному і жировому обміні. Нестача в раціоні дорослих кролів кальцію і фосфору та вітаміну D, який впливає на їх засвоєння, викликає зниження плодючості, народжуваності, життєздатності кроленят. Особливо зростає потреба в цих елементах у лактуючих кролематок, бо кролиця за 10 днів лактації виділяє з молоком таку ж кількість кальцію і фосфору, яка містяться в її тілі.

Натрій потребують всі рослиноїдні тварини із-за нестачі його в рослинних кормах. Основним джерелом натрію є кухонна сіль, що містить також і хлор. Ці елементи входять до складу крові, кліток і тканини, підтримують осмотичний тиск, беруть участь в обміні речовин. Кролівники часто недооцінюють значення підгодівлі кролів кухонною сіллю, помилково вважаючи її шкідливою. Нестача хлористого натрію уповільнює приріст живої маси кролів, погіршує плодючість. Сіль краще всього вводити в кормосуміш в кількості 0,5 % від сухої речовини раціону. Молодняку рекомендується щоденно з кормом вводити на 1 голову 0,5 г солі, дорослим кролям - 1-1,5, самкам сукрільним і лактуючим 1,5-2 г.

Сірка. Вона входить до складу волосяного покриву кролів і надає остьовим і пуховим волокнам міцність і тривкість. Сірку отримують кролі в основному з амінокислотами метіоніном, цистином і цистеїном, які містяться в траві, сіні, капусті. Нестача сірки викликає тонкість ості і пуху, зваляність і випадання волосяного покриву. В промисловому кролівництві особливо важливо підгодовувати кролів сірковмісними препаратами, бо оптимальний мікроклімат закритого приміщення негативно впливає на перебіг сезонної і вікової линьки та якість шкурок.

Магній і калій, що входить до складу всіх тканин кролів, впливають на їх ріст і серцеву діяльність. Кролі отримують ці елементи в достатній кількості з рослинними кормами.

Для нормальної життєдіяльності організму необхідні також мікроелементи.

Залізо входить до складу гемоглобіну і тому особливо необхідне молодняку. Молоко кролиць мало містить заліза, що може викликати у підсисних кроленят анемію. Для відновлення нормального рівня гемоглобіну слід вводити щоденно 2 мг заліза і 0,2 мг міді у водному розчині.

При нестачі міді у раціоні кролів чорне волосся сивіє і випадає, шкіра лущиться. Цей мікроелемент міститься в кормах тваринного походження.

Кобальт впливає на кровотворення і травлення. Добавка його до раціону позитивно впливає на ріст і якість пуху кролів. Рекомендується добавляти його в раціон, де ґрунти бідні кобальтом. Міститься в коренеплодах, бобових рослинах, листках верби.

Марганець має значення для репродукції кролів і формування кістяка, нестача його приводить до деформування кісток і уповільнення росту. Вважається, що добова потреба дорослих кролів в цьому мікроелементі становить 0,4-1 мг на голову. Марганцем багаті пшеничні висівки та зелене листя рослин.

Цинк входить до складу тканин і молока, необхідний при формуванні статевих клітин тваринного організму. В рослинних кормах більшості зон країни його міститься в достатній кількості.

Потреба в йоді точно не встановлена: Відомо, що він необхідний для синтезу в організмі тварин гормона щитовидної залози. В раціонах, які містять рибне борошно, йоду міститься в достатній кількості. За повідомленням В.Г. Плотнікова і Н.М. Фірсо-вої (1989) добавка в раціон кроленят водного розчину йодистого калію із розрахунку 0,5 мг на голову попереджувала проноси, підвищувала життєздатність молодняку.

Селен відноситься до мікроелементів з біохімічною багатогранністю впливу на тваринний організм. Він може виконувати функцію вітаміну Е, бере участь в обміні ліпідів, білків і безпосередньо сірковмісних амінокислот, стимулює функціональну активність системи кровотворення. Селен міститься в рослинних кормах, але вони в більшості зон країни збіднені на цей елемент. Потребу в селені вивчають в різних наукових закладах. Передозування селеном шкідливе для кролів.

Дефіцит мікроелементів в кормах відчувається в біогеопровінціях, де ґрунти, вода і рослини збіднені ними. В промисловому кролівництві в комбікорм для кролів обов'язково вводять комплекс мікроелементів за принципом гарантованої добавки.

Потреба в вітамінах. Вітаміни - життєво необхідні речовини. Вони входять до складу ферментів та забезпечують нормальне проходження фізіологічних процесів в організмі тварин. Вітаміни розділяють на жиророзчинні (A, D, Е, К) і водорозчинні (вітаміни групи В, С).

Для кролів найбільше значення мають вітаміни A, D, Е. Добова потреба у вітаміні А задовольняється надходженням каротину від 1,5 до 3 мг на голову за добу, міститься він у зеленій масі, моркві, сіні високої якості. Вітамін D краще допомагає засвоєнню мінеральних речовин. Нестача цього вітаміну проявляється в погіршенні відтворної функції кролів. Щоденна потреба в ньому близько 100 МО на 1 кг живої маси. Вітамін D синтезується в організмі тварин під впливом сонячних променів. При утриманні кролів у закритому приміщенні вводять препарат вітаміну D до комбікорму.

Вітамін Е - антиоксидант, впливає на життєздатність кролів і їх відтворну функцію. Норма вітаміну Е для кролів становить 1,5-2 мг на 1 кг живої маси щоденно. Цей вітамін міститься в зеленій масі, трав'яному борошні із неї, люцерновому сіні і зерні злакових культур, особливо їх зародків.

Вітаміни групи В і С синтезуються в організмі кроля в сліпій кішці.

Потреба у воді. При годівлі кролів гранульованими кормами, заданими Ю.А. Калугіна (1985), потрібно 100 мл води на 1 кг живої маси або 200 мл на 100 г гранульованого корму. Особливо багато води потребують сукрільні і лактуючі самки. В літній період самка з 8 кроленятами у віці 1,5-2 міс. випиває 3,5 кг води. Кращим способом задоволення потреби кролів у питній воді є організація автоматичного напування. При відсутності автонапування поять кролів щоденно вранці і ввечері, але вода в клітці повинна знаходиться постійно.