Прогресивна технологія м'ясного кролівництва

Кріль - майбутнє у харчуванні людини ". Це гасло проголошене на всесвітньому конгресі кролівників (Рим, 1984 p.), ґрунтується на гострому дефіциті тваринного білка в раціоні населення світу. На світовому ринку кролятина приваблює споживача своєю дієтичністю, а виробника - швидкою економічною окупністю вкладених коштів, що зумовлюється цінними господарсько-біологічними особливостями кролів.

В Україні стимулюючим фактором інтенсивного розвитку м'ясного кролівництва стала загальна криза тваринництва, особливо скотарства, яка призвела до катастрофічного скорочення поголів'я сільськогосподарських тварин, що вирощувалось на м'ясо. В результаті цього споживання м'яса одним українцем ледве сягає 40 кг на рік, що удвічі менше науково обґрунтованої норми ФАО (85 кг). Упродовж останнього десятиріччя ринок м'яса поповнюється в основному м'ясом птиці, дещо менше свининою, але швидко відновити поголів'я великої рогатої худоби і забезпечити населення високоякісною яловичиною неможливо. Тому єдиним шляхом одержання дієтичного висок оцінного м'яса є розвиток м'ясного кролівництва на промисловій основі. Лише застосовуючи так звану європейську модель кролівництва, можна добитись високої ефективності галузі.

Європейський кролівник навіть на невеликій фермі утримує кролів у приміщеннях з регульованим мікрокліматом, автоматизованою подачею води і корму, механізованим прибиранням гною і, безумовно, годує їх тільки повнораціонними гранулами.

У Франції 40 % кролятини виробляють у господарствах, що не мають сільськогосподарських угідь. Рівень розвитку кролівництва у Франції та Італії характеризують дані таблиці 30.

Таблиця 30

Технологічні показники кролівницьких ферм (1996р.)

	Показники	Іспанія	Франція
1.	Кількість господарств
2.	Кількість кліток в 1 господарстві для основних самок
3.	Рівень зайнятості кліток, %
4.	Кількість окролів з розрахунку: - на 1 клітку	8,9	10,4
	- на 1 основну самку	7,1	6,9
5.	Вихід кроленят з розрахунку, гол.: - на 1 клітку	66,3	83,0
	- на 1 окріл	7,5	7,9
6.	Реалізовано молодняку, гол.: - на 1 клітку	60,8	73,3
	- на 1 основну самку	49,7	49,1
	Жива маса молодняку при реалізації, кг	2,0	2,4
8.	Вироблено кролятини (у ж. м.) на 1 основну самку, кг

Інформація з виробництва. Відрадним є те, що культура європейського кролівництва поступово проникає і в Україну. Найновішим прикладом цього є ТОВ "Анмакс" (с. Іваньки Маньківський район Черкаська область), де у травні 2006 року створена ферма з вирощування кролів і виробництва м'яса та м'ясопродуктів з комплексною механізацією, автоматизацією і комп'ютеризацією всіх виробничих процесів.

Ферма створена у співпраці з французькими спеціалістами на базі імпортованого з Франції технологічного обладнання і кролів спеціалізованих м'ясних порід і кросів.

На даному етапі реконструйовано 4 тваринницькі приміщення, які раніше використовувались для вирощування молодняку великої рогатої худоби. Кожне приміщення розміром 21 х 120 м розділене на три частини: дві виробничі зали і тамбур між ними. У одній залі утримується маточне поголів'я (1500 самок з приплодом до відсадження і самці), а в другій - відгодівельний молодняк після відсадження. Такий розподіл приміщень дає змогу працювати за принципами потокової технології з обов'язковим санітарним розривом між технологічними фазами (див. додаток).

Тамбур - технічна зона, у якій обладнаний перепускник для обслуговуючого персоналу з трьома зонами (брудна, чиста, санітарна), які облаштовані дезкилимками, душовими, умивальниками, дезінфікуючими засобами. Працівники допускаються до роботи з кролями після повної санітарної обробки, у стерильному спецодязі. Стороннім у кролятник вхід суворо заборонений. Також у тамбурі є місце для роботи технолога, ветлікаря та для відпочинку персоналу.

Обидві виробничі зали представляють собою ізольовані приміщення з регульованим мікрокліматом, автоматичною подачею кормів і води. Робота кролівників полягає в основному у обслуговуванні кролепоголів'я: парування, пальпація, підготовка до окролів і контроль за їх проведенням, контроль за станом гнізд і ростом кроленят тощо. Відпрацьована схема технологічного процесу підтверджує вислів відомого фахівця - кролівника професора В.Г. Плотнікова "Кролівництво – це математика".

На кролефермі виробничий календар розроблено не помісячно, а по тижнях і днях. Наприклад, покриття самок проводиться щотижня у четвер і п'ятницю, перевірка на сукрільність - у середу, окроли - припадають на неділю й понеділок, реалізація молодняку на забій - понеділок. Жоден кролівник і спеціаліст не має права відступити від даного графіка. Спеціалісти ведуть ретельний зоотехнічний і племінний облік.

За рік на кролефермі одержують по 6-8 окролів на кліткомісце. Кожна самка що-окролу має виростити 10 кроленят. Якщо самка народила менше 10 кроленят, її приплід передають на вирощування іншим кролицям, а її відправляють на покриття.

Самок штучно осіменяють з одночасною ін'єкцією стимулятора овуляцій. За цикл осіменяють по 360 самок з урахуванням 75 % запліднюваності і планового одночасного окролу 270 самок. Кроленят відсаджують у 28-30-денному віці, дорощують до 77 днів і реалізують на м'ясо живою масою 2,5-2,7 кг.

Утримують кролів у багатофункціональних кліткових батареях трьох типів: для підсисних кролематок, кролиць у парувальний період і період сукрільності та відгодівельного молодняку.

Кліткові батареї розташовані у приміщенні п'ятьма лініями по два ряди кліток у кожній. У маточнику в клітках однієї лінії утримуються самці, другої - холості і сукрільні самки, і у інших трьох - кролиці з підсисними кроленятами.

Для холостих і сукрільних самок використовують двоярусні кліткові батареї на 48 кліток. Розмір кліток 24,7 х 44,0 см (верхній ярус), де утримуються молоді кролички, що йдуть у перше парування, і 33 х 44 см (нижній ярус) - для дорослих самок.

Самці, підсисні самки і відгодівельний молодняк утримуються у одноярусних кліткових батареях. Клітки для індивідуального утримання самців мають розмір 38,2 х 90,0 см, самок з приплодом - 46,0 х 90,0 см, відгодівельного молодняку - 49,5 х 90,0 см (на 6-7 голів).

Клітки виготовлені з металевої сітки із спеціальним антикорозійним покриттям, їх особливістю є фрагмент пластикової решітки на підлозі в центрі клітки, що запобігає захворюванню кролів пододерматитом.

У клітках для підсисних самок облаштоване гніздове відділення з боку технологічного проходу. Його дно на 8-10 см нижче від рівня підлоги клітки. Бокові стінки суцільні металеві. Від клітки гніздове відділення відмежоване заслінкою з лазомх(0 20 см), який відкривають у перші 10 днів життя кроленят один раз на добу для доступу кролиці до кроленят, а пізніше - він відчинений постійно. Для окролу використовують пластикові суцільні ящики, а для підстилки - дрібну дерев'яну стружку, оброблену спеціальними дезінфікуючими препаратами.

Згодовування гранульованого корму відбувається з колових бункерних самогодівниць (одна на чотири суміжні клітки), які завантажують автоматично шнековим транспортером, вмонтованим у пластиковій трубі, з бункера накопичувача, встановленого на початку кожної лінії. Причому, у ці бункери корм поступає із загального зовнішнього бункера також автоматично. Для напування кролів у кожній клітці встановлена ніпельна автонапувалка. Вода подається через фільтри з резервуара, встановленого у тамбурі, централізовано або автономно, що дозволяє при необхідності випоювати кролям ті чи інші профілактичні ветпрепарати.

Прибирають гній тросово-скреперними установками по гноєвих каналах відповідно до загальноприйнятої схеми. Особлива увага приділяється організації і підтриманню оптимальних параметрів мікроклімату. У виробничих залах постійно підтримується стала температура, відносна вологість, швидкість руху повітря завдяки їх комп'ютерному регулюванню. У різних точках приміщення є датчики, які контролюють ці параметри, і автоматично їх регулюють за допомогою вентиляції, кондиціювання або обігріву. У зовнішній стіні тамбура вмонтований кондиціонер, через який вентиляторами влітку зволожене охолоджене повітря подається в тамбур, де змішується і через вікна з жалюзями поступає у виробничі зали. Тут же встановлені газові обігрівачі повітря, за допомогою яких приміщення обігрівається в холодну пору року. На випадок коли потужності цих установок недостатньо, у виробничих зонах встановлені газові "гармати", які вмикаються при температурі +14°С.

У виробничих залах суворо дотримуються режиму освітлення. Воно тут штучне: у маточнику світловий день триває 16 годин і регулюється автоматично, а у відгодівельнику - лише упродовж виконання робіт з обслуговування кролів. Для зручності обслуговування тварин кролівники використовують різноманітні візки для переміщення кролів, для штучного осіменіння самок, автоматизовані машини для миття гнізд, очищення і миття кліток тощо.

Цікавим технологічним елементом профілактики стресів і травмування кролів від різких посторонніх шумів, особливо при подачі корму у самогодівниці, є постійний музичний супровід їх життя.

Санітарний стан у виробничих залах є запорукою успішного розведення і вирощування кролів. На кролефермі регулярно очищають клітки пилосмоками від пуху, бруду, обпалюють спеціальними установками, обробляють дезінфікуючими засобами.

Профілактичні обробки кролів проводяться за розробленими схемами у строго встановлені строки. Ведеться постійний контроль за ростом і розвитком кроленят, станом дорослих кролів.

Поголів'я кролів забезпечується повнораціонним гранульованим комбікормом, що виготовляється у власному комбікормовому цеху за різними рецептами: для самців, самок і відгодівельного молодняку.

На перспективу планується реконструювати ще 4 тваринницьких приміщення і довести плановий річний обсяг вирощування кролів до 450 тис. голів. Також у господарстві будується м'ясо - переробне підприємство потужністю 1000 т кролятини за рік.

Отже, підприємство такого типу можна вважати перспективною моделлю сучасного екологічно чистого кроле підприємства з повним циклом виробництва і переробки продукції, що діє на чіткій інтеграційній основі: виробництво - переробка -торгівля.