Допоміжна література

1. Байбара Т.М. „Я і Україна”: Підручник для 3-4 класу поч.шк.- К.: Освіта, 2001.-2003.-76с.

2. Байбара Т.М. Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства./ Методичні рекомендації. / Т.М. Байбара - К.; Початкова школа, 2002. - С. 100-112

3. Байбара Т.М. Природознавство в 3 класі: [Посіб. для вчителя] /Т.М.Байбара - К.: Освіта, 2001. – 224 с.

4. Байбара Т.М., Коваль Н.С. Зошит з природознавства для 3 класу, 4 класу поч. шк. - К.: Освіта, 2001. - 96 с.

5. Байбара Т.М., Коваль Н.С. Природознавство: Підруч. для З класу поч. шк. - К.: Освіта, 2001. -191 с.

6. Вербицький В. Природознавство на заняттях гуртків // Початкова школа.-2005.-№3.-с.2

7. Землянская Е.Н.Учебные проэкты младших школьников (Текст) /Е.Н.Землянская // Начальная школа.- 2005. - №9. – С. 55 – 59.

8. Інноваційні технології в початковій школі. / Упорядник О.Кондратюк.- К.: Шк.. світ,2008.-112с. – (Бібліотека шкільного світу)

9. Коваль Н.С., Байбара Т.М. Зошит з природознавства для 3 кл. початкової школи. – К.: “Освіта”. – 1993. - С. 35.

10. Коваль Н.С., Бондаренко Л.С. Дидактичні матеріали до підручника з природознавства. 3(4) клас. – К.: “Освіта”. – 1998. – С. 98.

11. Лишенко Г.П. та інш.Навчання в 4 кл. Чотириріч. І 3 кл почат.шк.:Посібн для вчителя /-К.: “Освіта”,2003.-256с.

12. Мазур П. Дослідницька робота з молодшими школярами на ділянці // Початкова школа.-1997.-№3.-с.4

13. Макаренко В.М.., Туманцева О.О. Технологія критичного мислення. – Х.:Вид.група «Основа»: «тріада+», 2008.- 96с.

14. Манюк Л. Пушкарьова Т. Концептуальні засади комплексної програми розвитку дітей “Росток”. // Початкова школа. – 1998. - №11. – 42-44 с.

15. Тарасенко Г.С.Навчаємо пізнавати природу.Позакласна виховна робота з молодшими школярами. – Х.:Вид.група „Основа”, 2008.-204,[4]с.- (Серія „Виховання в школі”)

16. Цікаві завдання з природознавства для початкової школи. –Харків: Веста:Видавництво „Ранок”, 2008. – 160с.

17. Чекіна О.Ю. Інтегровані уроки у початковій школі./ О.Ю. Чекіна—Х.:Вид. Група „Основа:”Тріада”, 2007. -192с.(Початкові інновації.Майстерня)”

10.Інформаційні ресурси:

1. Програмний засіб „Природознавство 3-клас”,

2. Програмний засіб „Природознавство 4-клас”

1. Освітній сайт "Шкільна освіта" - http://www.school.edu-ua.net/
2. Всеукраїнський шкільний портал - http://www.school.ed.net.ua/
3. Освітній сайт "Освітянська мережа України" - http://www.ednu.kiev.ua/
4. Міжнародинй освітній фонд ім. Ярослава Мудрого - http://www.ymf.kiev.ua/
5. Острів знань. Освітній портал - http://ostriv.in.ua/
6. Електронний конструктор уроків з природознавства

ЗМІСТОВІ МОДУЛІ КУРСУ „МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА»

ПРАКТИЧНИЙ МОДУЛЬ «МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА – ПЕДАГОГІЧНА НАУКА»

1.Аналіз програм та підручників з природознавства. Планування роботи вчителя. (2год.)

План.

1. Характеристика основних нормативних документів.
2. Аналіз змісту програм та підручниківз природознавства.
3. Планування роботи вчителя.

Завдання самоконтролю:

1.Пригадайте матеріал,що ви вивчали в курсі дидактики, дайте відповідь на питання:

У чому полягає суть навчання? Пояснiть вiдношення мiж його елементами. Розкрийте сутнiсть педагогiчної взаємодії між викладанням та учінням. Яке значення має спілкування в процесі навчання?

Які етапи має процес навчання? Чим вони зумовлені? Як забезпечується досягнення власне педагогічної цілі і відповідно процесу навчання? розкрийте суть поняття „знання”. В яких формах знання засвоюються учнями в процесі навчання? Які можливі шляхи організації процесу засвоєння знань навчального предмета? За яких умов кожний з них буде найдоцільніший? Розкрийте особливості змісту власне педагогічних цілей. Охарактеризуйте структуру компонентів особистості та умови їх формування у процесі навчання.

2.Охарактеризуйте діяльність вчителя за таким планом за таким планом:

1. cтруктура навчальної діяльності, характеристика її основних компонентів

2. тематичне планування роботи

3. поурочне планування роботи

4. планування позакласних заходів.

Контрольні питання

Назвіть основні функції діяльності вчителя у процесі навчання.

Охарактеризуйте основні компоненти діяльності учителя, вкажіть, у чому виявляються їхні особливості (об’єкт, предмет, цілі, дії учителя).

Практичначастина:

Опрацюйте розділ 2.1 Зміст навчального предмету (2.ст. 8-29)Дайте характеристику підручників з природознавства за таким планом:

1. Реквізити підручника

2. Характеристика змісту

3. Характеристика методичного апарату, ілюстрацій

4. Складіть тематичний план з природознавства для 3-4 класу користуючись типовою програмою початкової школи

завдання для творчої роботи: (тематика повідомлень)

1. К.Д. Ушинський про вивчення природи в початковій школі.

2. Система О.Я. Герда по ознайомленню молодших школярів з природою.

3. В.О. Сухомлинський про значення природничого навчання в початковій школі.

4. Короткий змістовний аналіз підручників К.Д.Ушинського “Дитячий світ” та “Рідне слово”

Література:

1. Байбара Т.М.Методика навчання природознавства в початкових класах:Навч.посібник.-К.: Веселка, 1998.-с.334

2. Державна національна програма “Освіта ”/”Україна ХХІ столітття”.-К.,2006.

3. Програми загальноосвітньої середньої школи 1-3(4 кл.)-К., 2007

4. Тематичне планування уроків з природознавства //Початкова школа,- 2007, №1, №6

5. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Календарне планування. Ознайомлення з навколишнім світом (1-2 класи). Природознавство (3(4) – 4(3) класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65.

6. Ушинский К.Д. Избр.пед. соч. –М.:Госучпедгиз РСФСР,1945 –С.3-31,147-161, 354-452.

2.Методика формування природознавчих уявлень та понять.(2год.)

План.

1. Поняття – як форма думки, яка відображає істотні ознаки і відношення предметів та явищ реального світу.

2. Ієрархія природознавчих понять.

3. Умови формування природознавчих екологічних понять.

Вимоги до знань та умінь студентів:

Студенти повинні знати завдання програми щодо формування та розвитку природознавчих уявлень та понять, володіти методикою їх формування на уроках.

Завдання самоконтролю:

1.Які природознавчі поняття та уявлення формуються в початковій школі?

2.Охарактеризуйте суть поняття як форми знань.

3.Що таке система понять у природознавстві?

4.Назвіть умови формування природознавчих понять у процесі навчання в початковій школі.

5.Визначить форму елементів знань в окремих темах, їх зміст та обсяг.

6.Наведіть приклади простих, складних, одиничних та загальних понять, які формуються на уроках природознавства.

7.На прикладі окремих тем та розділів покажіть, як йде розвиток окремих понять, їх розширення та поглиблення.

8.Покажіть, як уявлення перетворюються в поняття.

Практичначастина:

1. Складіть список поодиноких природничих понять, включених у програму з природознавства для ІІІ-ІУ класів.

2. Складіть перелік загальних природничих понять за програмою ІІІ-IУ класів.

3. Проаналізуйте, як розвиваються поняття „тварини”, „рослини”, „вода”, „ліс”,”корисні копалини” в учнів ІІІ-ІУ класів.

Розділ програми	клас	Загальні поняття	Теми в яких відбувається закріплення понять

Завдання для творчої роботи: складить блок-схему (питння, схема, о. відповідь) для поясненя таких понять „корисні копалини,””жива природа”, „рослини”. Скористайтесь підказкою:

Методичні рекомендації:

Розвиток понять – це довготривалий процес набуття знань, в якому важливе значення мають питання та завдання, які передбачають установлення логічних зв’язків між окремими поняттями, які необхідно засвоїти.

Процес пізнавальної діяльності починається із сприймання окремих явищ, предметів, подій, які відбуваються через відчуття окремих ознак або властивостей, що діють на аналізатори суб’єкта. Всі відчуття синтезуються в цілісний образ, який має свою структуру. Такий образ виникає та існує тільки при наявності об’єкта. Однак він може згадуватися і відтворюватися в пам’яті, якщо буде сформоване уявлення про нього. Уявлення – це чуттєво-наочний, узагальнений образ, в якому відображені зовнішні ознаки, властивості, зв’язки раніше сприйнятого об’єкта чи групи об’єктів. Уявлення виникає на основі відчуттів і сприймання як результат усвідомлення, запам’ятовування і відтворення. Уявлення бувають одиничними і загальними. Уявлення служать перехідною ланкою до вищої форми пізнання – абстрактного мислення, яка оперує системою понять, що є його результатом. Поняття – це узагальнена форма відображення у свідомості людини навколишньої дійсності. В цьому розкривається сутність речей, істотні ознаки, властивості предметів і явищ, внутрішні зв’язки і відношення між ними та їхні внутрішні протиріччя. Особливість поняття як форми відображення полягає насамперед у його загальності. У понятті як логічній категорії виділяють дві його взаємопов’язані і взаємопротилежні сторони: зміст і обсяг. За змістом – прості і складні, за обсягом – одиничні і загальні.

Курс природознавства передбачає формування первісних понять, які вперше вводять учнів до розуміння закономірностей навколишнього світу. При цьому використовується чуттєвий досвід школярів. Спостереження та практична робота дозволяють сформувати уявлення, які стають основою формування первісних наукових понять, простих за змістом, які потім об’єднуються в складні та більш змістовні за обсягом.

Умови формування природознавчих уявлень в учнів початкових класів:

1. Організація цілеспрямованого відчуття і сприймання ознак властивостей природничих об’єктів, їх зовнішніх взаємозв’язків.

2. Поєднання чуттєвої суті сприйнятого із словесним позначенням.

3. Організація усвідомлення змісту уявлення.

4. Організація запам’ятовування чуттєво-наочного образу об’єкта чи групи об’єктів.

5. Організація закріплення сформованого уявлення шляхом репродуктивного відтворення його змісту без наявності об’єкта.

6. Організація застосування сформованого уявлення про розв’язання задач за зразком, у подібній і новій ситуаціях.

Література:

1. Т.М.Байбара. Методика навчання природознавства в початкових класах. -К.: „Веселка”, 1998, с. 68-81.

2. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Календарне планування. Ознайомлення з навколишнім світом (1-2 класи). Природознавство (3(4) – 4(3) класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65.

3.Реалізація принципу наочності в курсі природознавства початкової школи. (2год.)

План.

1. Суть принципу наочності в процесі навчання.

2. Відмінність між чуттєвістю і наочністю ознак і властивостей об’єктів природи.

3. Характеристика та вимоги до засобів наочності.

4. Види засобів наочності.

5. Дидактичні цілі використання засобів наочності на різних етапах процесу навчання.

Вимоги до знань та умінь студентів:

Студенти повинні знати засоби навчання, можливості їх використання для формування знань та навичок на уроках природознавства, володіти методикою їх застосування залежно від теми уроку та класу.

Завдання самоконтролю:

Показати сучасну класифікацію засобів навчання природознавству в початковій школі.

Що є засобами наочності і як вони використовуються?

Які загальні вимоги до методики застосування засобів наочності на уроках природознавства?

Які засоби наочності належать до аудіовізуальних?

Які критерії доцільності вибору моделей для занять?

Скласти дидактичні цілі використання засобів на різних етапах процесу навчання.

Скласти характеристику засобів наочності, які належать до натуральних. Показати їх застосування.

Які загальні вимоги до методики застосування засобів наочності? Які засоби наочності належать до натуральних? Охарактеризуйте їх. Розкажіть про особливості методики використання натуральних засобів наочності. Відповідь ілюструйте конкретними прикладами. Які засоби наочності належать до образотворчих? У чому їх особливості? Розкажіть про методику застосування образотворчих засобів наочності в процесі навчання природознавства.

Які засоби наочності належать до аудіовізуальних? Охарактеризуйте їх. На конкретних прикладах розкрийте методику застосування аудіовізуальних засобів наочності в процесі навчання природознавства. У чому полягає специфіка моделей як засобів наочності? Які види моделей використовуються у процесі навчання? Чим забезпечується ефективність застосування моделей в процесі навчання молодших школярів? Які критерії доцільності вибору моделей в процесі навчання?

Методичні рекомендації:

У курсі “Природознавство ” використовуються матеріальні, знакові (мислені) та ігрові моделі. Використовуючи їх у навчальному процесі, вчитель має змогу формувати в учнів нові уявлення і поняття на основі живого сприймання конкретних образів і явищ. Як правило, побудові матеріальних моделей передує створення мисленої моделі. Штофф В.О. в роботі «Проблеми методології наукового пізнання» дає таке визначення: “Модель — мислено уявлювана або матеріально реалізована система, яка, відображаючи або відтворюючи об’єкт дослідження, здатна замінювати його так, що її вивчення дає нам нову інформацію про цей об’єкт.”

Більшість авторів, які займаються дослідженням методу моделювання, ділять всі існуючі моделі на два великі класи залежно від того, якими засобами здійснюється моделювання:

а) матеріальні, або речові;

б) мислені, або ідеальні, знакові.

Матеріальні моделі — це тривимірне зображення об’єкта, його частини чи групи об’єктів у зменшеному або збільшеному вигляді. До них відносяться: глобус, телурій, макети тощо. Ці моделі доступні для безпосереднього сприймання. Використовуючи їх у навчальному процесі, вчитель має змогу формувати в учнів нові уявлення і поняття на основі живого сприймання конкретних образів і явищ. Характерною ознакою таких моделей є їх наочність.

Мислені (знакові) моделі можуть бути зображені на відповідних схемах, малюнках, кресленнях. Але незважаючи на те, що вони відображені в матеріальних явищах, вони як зауважує Штофф В.О. «працюють» тільки завдяки мисленим операціям, які над ними здійснює суб’єкт у процесі їх конструювання або перетворення. Матеріальні ж моделі, хоча їх побудувала або відібрала сама людина, існують об’єктивно, діють за відповідними об’єктивними законами природи і в цьому розумінні існують незалежно від дослідника.

Мислені моделі передають загальну структуру, істотні зв’язки та інші особливості реальних об’єктів в образній формі.

Застосовують моделювання як при повторенні вивченого, так і при вивченні нового. Іноді при моделюванні діти виготовляють з паперу або картону кольорові фігури дерев, будівель або тварин, що робить модель виразнішою і привабливішою. Дуже важливими на наш погляд для використання такого виду роботи є теми де вводиться поняття „речовина”. Максимальне використання можливо у темах “Вода”, “Повітря”, “Корисні копалини”, “Грунт”. Набуття досвіду моделювання навколишнього відбувається під час розв’язування різноманітних завдань, тісно пов’язаних з практичною діяльністю школярів.

Практичначастина:

1. Користуючись логічними схемами змісту тем навчального предмета, у кожній логічно завершеній частині конкретної теми визначте цілі використання засобів наочності; виберіть стосовно них найефективніші засоби наочності;покажіть методику їх застосування.

2. Зробить карту моделей наочності до курсу природознавства 3-4 кл.

3. Розробити окремі фрагменти уроків із застосуванням різноманітних засобів наочності.

1. Розробіть конспект уроку з застосуванням аудіовазуальних засобів наочності, Розробити не менше 3-4 фрагментів уроку та заповнити таблицю. Тема уроку. Скелет — опора тіла людини. Тема уроку. Лісостеп і степ.

Тема уроку	Засоби навчання	Фрагменти уроку з різноманітними засобами навчання

Завдання для творчої роботи: Використовуючи програмне забезпечення спробуйте створити електронну презентацію, що унаочнює вибраний фрагмент уроку.

1. Користуючись логічними схемами змісту тем навчального предмета, у кожній логічно завершеній частині конкретної теми визначте цілі використання моделей; виберіть стосовно них найефективніші засоби наочності;покажіть методику їх застосування.

2. Зробить карту моделей наочності до курсу природознавства 3-4 кл.

3. Розробити окремі фрагменти уроків із застосуванням різноманітних засобів наочності.

4. Розробіть конспект уроку з застосуванням аудіовазуальних засобів наочності (Тема за вибором), Розробити не менше 3-4 фрагментів уроку та заповнити таблицю.