Метод Drag and Drop

Метод Drag and Drop або метод перетягування за допомогою мишки – це найпростіший спосіб копіювання та переміщення фрагмента з одного додатку в інший.

Для копіювання фрагмента потрібно відкрити вікна обох додатків і розмістити їх так, щоб було зручно працювати з обома вікнами, виділити певний фрагмент в першому вікні, підвести до виділеного фрагменту мишку, натиснути ліву клавішу мишки і утримуючи її, перемістити фрагмент у вікно з документом-приймачем. Для переміщення об’єкта потрібно виконати аналогічні дії, лише після виділення фрагмента і потрібно натиснути клавішу Shift і відпустити її лише після того, як буде відпущена клавіша мишки.

Описані методи обміну мають недоліки – зв’язок між вставленим фрагментом та документом-приймачем відсутній.

1. Вставлений описаними методами фрагмент можна обробляти лише в додатку-приймачі, так як можливості додатка-джерела в даному випадку недоступні. Звичайно, можна повернутись в додаток-джерело, провести в ньому необхідні зміни і повторно скопіювати фрагмент в додаток-приймач. Але для цього потрібні будуть витрати часу і зусиль.

2. При таких способах обміну неможливо встановити режим, при якому дані будуть оновлюватись автоматично після зміни їх у вихідному документі. Для автоматичного оновлення даних потрібно скористатись іншими засобами обміну даними.

4. Засоби зв’язування та вбудовування об’єктів.

Основною відмінністю засобів зв’язування та вбудовування об’єктів від перерахованих вище способів обміну є те, що автоматично будуть оновлюватись дані при їх зміні у вихідному документі. При виникненні технології зв’язування та вбудовування об’єктів (OLE – Object Link and Embedding) змінилось саме поняття “об’єкт”. Раніше об’єктом називали будь-який фрагмент документу, що переносився з одного документу в інший. Хоча насправді переносився не сам об’єкт, а лише його “екранний образ”. При цьому додаток-джерело перетворював дані із свого внутрішнього формату в один із стандартних форматів Windows і в такому вигляді об’єкт з’являвся в програмі-приймачі. В технології OLE об’єкт – це комплекс, що складається із даних у внутрішньому форматі додатку-джерела та інформації про програму, що створила об’єкт. В такому вигляді об’єкт є деякою закінченою структурою, що зберігає свої особливості незалежно від типу документу, в який його поміщено.

4.1. Вбудовування об’єктів

Вбудований об’єкт – це копія об’єкту, яка містить службову інформацію про додаток, в якому було створено об’єкт, а також зв’язок з цим додатком.

Для вбудовування об’єкта потрібно у вікні з документом-приймачем вибрати Вставка-Объект. Відкриється вікно “ Вставка объекта “. В цьому вікні є дві вкладки – “ Создание ” і “ Создание из файла ”. У вкладці “ Создание ” в списку “ Тип объекта ” знаходяться назви програм, які встановлені на даному комп’ютері і підтримують технологію OLE. Якщо вибрати необхідний тип об’єкта і натиснути ОК, то запуститься додаток-джерело. У вікні додатку-джерела можна створити новий об’єкт, після завершення створення слід натиснути мишкою поза вікном додатку-джерела, тобто даний спосіб використовується у випадку, якщо вбудованого об’єкта немає, і він створюється разом з документом-приймачем.

Якщо готовий об’єкт зберігається у файлі, то у вікні “ Вставка объекта ” слід перейти на вкладку “ Создание из файла ”. Для вибору документа-джерела потрібно скористатись кнопкою “ Обзор ”. Після вибору файлу натискаємо кнопку ОК. При використанні цього способу у документ-приймач вбудується весь вміст документа-джерела.

Для створення вбудованого об’єкта на основі фрагменту певного файлу, потрібно відкрити цей файл, виділити потрібний фрагмент і скопіювати його в буфер. Після чого перейти у вікно додатку-приймача і вибрати Правка-Специальная вставка. Для створення вбудованого об’єкту у вікні, яке відкриється потрібно вибрати перемикач “ Вставить ”. В списку “ Как ” вибираємо формат даних, які потрібно вставити з буфера обміну. Для створення вбудованого об’єкту потрібно вибрати значення, що містить слово “ об’єкт ”. При використанні цього способу у документ-приймач вбудується лише виділений фрагмент документа-джерела.

При виконанні вставки фрагмента можна активізувати перемикач “ поверх текста ”. В цьому випадку використовуючи меню “ Действия ” буде можливість розміщувати вставлений об’єкт перед текстом або поза ним. Для того, щоб вбудувати об’єкт, наприклад, в активний абзац, де він повинен вести себе як звичайний текст, цей перемикач потрібно зняти.

Для виконання редагування вбудованого об’єкту потрібно двічі натиснути на ньому ліву клавішу мишки. При цьому активізується зв’язок і запуститься додаток-джерело. У вікні додатку-джерела буде розміщено фрагмент-джерело. При цьому можна здійснити необхідні зміни фрагменту. Для завершення редагування потрібно натиснути мишкою поза вбудованим фрагментом.

При вбудовуванні об’єкта є можливість редагувати вбудований об’єкт із вікна додатку-приймача, використовуючи всі можливості додатку-джерела. Але при виконанні змін у вихідному файлі, з якого був вставлений об’єкт, результуючий файл не зміниться. Вбудовані об’єкти стають частиною результуючого файлу і після вбудовування, більше не являються частиною вихідного файлу.

Схематично зобразити технологію вбудовування об’єктів можна так (рис. 1):

4.2. Зв’язування об’єктів

Зв’язаний об’єкт – це не копія об’єкту, а посилання на нього, що містить зв’язок з документом-джерелом. Це дозволяє при зміні об’єкту-оригіналу автоматично поновлювати його копії. При зміні файлу з об’єктом-джерелом автоматично змінюється і його “образ” в файлі-приймачі. Ще однією особливістю зв’язаних об’єктів є те, що при збереженні в додатку-приймачі документу зі зв’язаним об’єктом записується не сам об’єкт, а лише зв’язок з ним, тобто шлях до файлу з об’єктом-джерелом та посилання на безпосередньо об’єкт в цьому файлі. При відкритті файлу зі зв’язком операційна система активізує зв’язок, шукає об’єкт-оригінал і завантажує його.

Для зв’язування об’єкту потрібно у вікні із документом-приймачем вибрати Вставка-Объект, перейти на вкладку “ Создание из файла ”. Для вибору документа-джерела потрібно скористатись кнопкою “ Обзор ”. Після вибору файла слід активізувати перемикач “Связь с файлом ” натискаємо кнопку ОК. При використанні цього способу документ-приймач зв’яжеться з документом-джерелом. Якщо перемикач “ Связь с файлом ” не активізувати, то буде створено вбудований об’єкт.

Для зв’язування фрагменту документа-джерела у вікні документа-
джерела виділяється потрібний фрагмент, після чого його слід скопіювати в буфер. Після чого перейти у вікно додатку-приймача і вибрати Правка-Специальная вставка. Для створення зв’язаного об’єкту у вікні, яке відкриється потрібно вибрати перемикач “ Связать ”. В списку “ Как ” вибираємо формат даних, які потрібно вставити з буфера обміну. Наприклад, якщо таким способом вставити в Word діаграму з Excel і зв’язати їх, то всі зміни в таблиці даних, на основі якої було побудовано діаграму, будуть відображені в діаграмі в Word.

Рис. 3. Зв’язування об’єктів

Управління зв’язками можна здійснювати за допомогою команди “ Правка-Связи ”. При цьому відкриється вікно “ Связи ” (рис. 4), в якому можна виконувати слідуючі операції:

1) зміна режиму оновлення зв’язків – по замовчуванню зв’язки оновлюються автоматично. Для зміни режиму оновлення зв’язків використовують перемикачі в полі “ обновление ”

2) якщо оновлення не відбувається автоматично, то оновити зв’язки можна, натиснувши кнопку “обновить” у вікні “Связи”

3) зміна зв’язаного об’єкта – в списку зв’язаних об’єктів вибирається необхідний об’єкт, після чого слід натиснути кнопку “ Открыть источник ”. Відкриється вікно додатку-джерела, в цьому вікні вносяться необхідні зміни після чого потрібно вийти з додатку-джерела

4) зміна джерела зв’язку - в списку зв’язаних об’єктів треба задати інший об’єкт в якості джерела зв’язку, після чого слід натиснути кнопку “ сменить источник ”. Цю ж дію потрібно проробити для відновлення зв’язку з об’єктом, який було переміщено або перейменовано.

5) припинення зв’язку - в списку зв’язаних об’єктів вибирається необхідний об’єкт, після чого слід натиснути кнопку “ разорвать связь”.

При зв’язуванні або вбудовуванні об’єкта об’єкт в документ-приймач можна вставити у вигляді піктограми. Для цього у вікні “ Специальная вставка ” або у вікні “ Вставка объекта ” слід активізувати перемикач “ В виде значка ”.

Описаними способами вбудовування та зв’язування можна вставляти об’єкти також і на робочий лист редактора Excel.

4.3. Порівняння зв’язування та вбудовування об’єктів

Отже, підведемо невеликий підсумок. Основною відмінністю між зв’язуванням і вбудовуванням є місце збереження об’єкта, який вставляється. При використанні зв’язування документ-приймач містить посилання на документ-джерело у вигляді його “образу”, а сам об’єкт знаходиться в документі-джерелі. Якщо зв’язаний об’єкт було вставлено з допомогою пункту “ Вставка-объект ”, тоді подвійне натиснення на об’єкті запускає додаток-джерело, у вікні якого відкривається файл, звідки відбувалась вставка. Після виконання змін об’єкта у додатку-джерелі ці зміни відобразяться в документі-приймачі. Зв’язування дозволяє додатку-приймачу перевіряти документ-джерело на зміни. Якщо виявляється, що дані були змінені, то використовуючи зв’язок відбудеться автоматичне оновлення об’єкта у випадку, коли додаток-приймач відкритий.

Так, з одного боку вихідні дані зберігаються в окремому файлі, то їх можна використовувати і в інших документах. Але при копіюванні документа-приймача приходиться копіювати і документ-джерело. Якщо документ-джерело перенести на інший диск, то зв’язок перерветься.

Вбудовування вирішує цю проблему, так як у документ-приймач вставляється не лише посилання на документ-джерело, а копія об’єкту. Таким чином відпадає необхідність у документі-джерелі, що дозволяє копіювати складний документ, не задумуючись про цілісність даних. Але при цьому не спостерігається автоматичного оновлення результуючого документу.

Виходячи з вищесказаного, зв’язування об’єктів слід використовувати, якщо:

· потрібно мати невеликий розмір документа-приймача;

· зв’язаний об’єкт буде часто змінюватись;

· зв’язаний об’єкт треба зберегти у вигляді окремого документа на випадок використання його в інших документах.

Вбудовування слід використовувати, якщо:

· не має значення розмір документа-приймача;

· потрібно переслати документи-джерело і забезпечити цілісність даних.

ТЕМА. Технологія динамічного зв’язку

Лекція 2. Взаємодія об’єктів системи управління базами Ms Access і документів Ms Word

Існує декілька способів взаємодії Ms Access і Ms Word. Ось приклади деяких з них:

· в Ms Word можна вставити в документ дані з таблиць або запитів Ms Access;

· в Ms Word при злитті даних можна додати дані з таблиць або запитів Ms Access;

· можна передати дані таблиць, результати запитів та звітів з Ms Access в Ms Word для їх розміщення в Word;

· можна передати дані з Ms Access в Ms Word для злиття їх з документом Word.