Займання — початок горіння під дією джерела запалювання

Температура займання — найменша температура речовини, при якій вона виділяє горючі пари і гази з такою швидкістю, що після їх запалення виникає стійке горіння. При ній у спеціально визначе­них умовах відбувається різке збільшення швидкості екзотерміч­них реакцій, що закінчуються полум'янистим горінням.

Спалимі матеріали можуть загорятися також внаслідок різкого збільшення швидкості екзотермічних реакцій, які супроводжують­ся виділенням теплоти. Такий процес називають самозапаленням. Процес самозапалення залежно від причини буває хімічним, мікро­біологічним і тепловим. Хімічне самозапалення виникає внаслі­док дії на речовину кисню, повітря, води, а також при взаємодії речовин.

Наприклад, самозапалюється промаслене ганчір'я, клоччя че­рез окиснення масел киснем повітря з виділенням теплоти. Під дією води на лужні метали займається водень, який при цьому ут­ворюється. Займаються горючі речовини під дією окислювачів.

Мікробіологічне самозапалювання виникає внаслідок дії тер­мофільних мікроорганізмів (наприклад, у вологому торфі, матері­алах рослинного походження). Теплове самозапалювання вини­кає внаслідок самонагрівання, яке зумовлюється процесами окис­нення, розкладу і під дією зовнішнього нагрівання.