Наслідки пожеж

Сьогодні навіть найрозвиненіші економічні системи відчувають серйозні збитки від пожеж. Тому з кожним роком суспільство має виділяти для протипожежного захисту все більш значні кошти.

Цікаві дані були опубліковані в США в 1991 р.: вартість забезпечення пожежної безпеки у США оцінювалася в 115 млрд. доларів (прямі та побічні збитки від пожеж, витрати на страхування, утримання пожежної охорони, профілактику пожеж). Додано також 14 млрд. доларів на відшкодування збитків, пов'язаних із загибеллю та травмуванням людей. Таким чином, отримано суму близько 130 млрд. доларів, що склало 3% валового внутрішнього продукту (ВВП) США.

Наслідки пожеж визначаються сукупністю видів збитків від них.

ПРЯМІ ЗБИТКИ - це втрати, пов'язані зі знищенням або пошкодженням вогнем, водою, димом і внаслідок високої температури основних фондів та іншого майна підприємства, установи і організації, а також громадян, якщо ці втрати мають прямий причинний зв'язок з пожежею.

ПОБІЧНІ ЗБИТКИ - це втрати, пов'язані з ліквідацією пожежі, а також зумовлені простоєм виробництва, переривом у роботі, зміною графіка руху транспортних засобів та іншою втраченою внаслідок пожежі вигодою.

СОЦІАЛЬНІ ЗБИТКИ - це втрати через невикористані можливості внаслідок виключення трудових ресурсів з виробничої діяльності та витрат на проведення заходів внаслідок загибелі та травмування людей на пожежах.

ЕКОЛОГІЧНІ ЗБИТКИ - це втрати, пов'язані із забрудненням продуктами горіння та виробництва, а також засобами гасіння пожеж атмосфери, води, ґрунту, живих організмів та рослинності.

Статистика свідчить, що прямі збитки з розрахунку на 1 чоловіка в рік зростають в Італії - на 4 долари, у Франції - на 5, у Великобританії - на 8, у Німеччині - на 13, у США - на 15 доларів.

При зростанні чисельності населення на 1% кількість пожеж збільшується приблизно на 5%, а збитки від них зростають на 10%.

Прямі збитки від пожеж в США перевищують 8 млрд. доларів за рік, середні прямі збитки від однієї пожежі в 1990-1994 рр. в США складали 4215 доларів.

При Організації Об'єднаних Націй створений та діє Всесвітній центр пожежної статистики. Цей центр публікує звіти та бюлетені, в яких наводяться порівняльні дані про «вартість» пожеж у ряді країн світу. Для зручності порівняння величини збитків подають у частці валового внутрішнього продукту відповідної країни (в процентах). Прямі збитки в середньому складають 0,2-0,3% ВВП.

Побічні збитки можуть бути меншими за прямі, а можуть й значно перевищувати останні.

Величина побічних збитків як наслідків пожеж на виробництві (по відношенню до прямих збитків) не є сталою величиною, а змінюється, за висновками деяких наукових установ, у різних галузях від 41 до 340%.

Характерною рисою нашого часу є швидке та неухильне зростання значущості соціальних факторів. Наслідки пожеж, виражені в загибелі людей, підтверджують, що такі трагедії вносять в життя суспільства додаткові складності, пов'язані з розпадом сімей, збільшенням безнаглядності дітей, хворобами та стресами. Соціальну напругу збільшують й втрати від вогню житлового фонду. Тільки в Україні щотижня пожежі руйнують або пошкоджують 600-700 осель громадян.

Більшість видів соціальних збитків не підлягає прямій економічній оцінці, хоча певна частина соціальних збитків може бути оцінена за економічними показниками, наприклад, за витратами в галузі охорони здоров'я та соціального забезпечення.

За даними Департаменту здоров'я, освіти та благополуччя СІНА, кожного року в цій країні з приводу опіків потрапляють в лікарні близько 100 тис. чоловік на загальний термін до 2 млн. діб. Матеріальні збитки та витрати на лікування оцінюються в 1 млрд. доларів. Крім того, майже 50 тис. чоловік, що отримали травми на пожежах, потребують тривалого (від 6 тижнів до 2 років) та дорогого лікування, включаючи багаторазові пластичні та реконструктивні операції.

Загальносвітова статистика свідчить, що в середньому на одного загиблого припадає 25-30 обпалених, які отримали опіки різного ступеня, витрати на лікування яких складають близько 2% загальних збитків від пожеж.

Потерпілі на пожежах часто виключаються зі сфери суспільного виробництва. На їх утримання витрачаються чималі кошти з фондів соціального забезпечення, страхування тощо. Наслідки проникають значно глибше, діючи на настрій та працездатність членів сім'ї потерпілого, на успішність його дітей, рівень благополуччя.

До соціальних збитків належать й такі негативні чинники, що впливають на економіку країни, як скорочення робочих місць на підприємствах, зниження товарообігу, зменшення попиту на послуги.

Соціальні наслідки великих пожеж у 25% випадків є відчутними для підприємств ще як мінімум чотири роки після пожежі.

Тобто існує безпосередня зацікавленість суспільства в зниженні кількості пожеж, які спричиняють шкоду здоров'ю та здатні призвести до загибелі людей.

Порівняння витрат на забезпечення пожежної безпеки, що припадають на одного жителя в різних країнах, наведене в табл. 1.2.

Таблиця 1.2 - Питомі витрати на забезпечення пожежної безпеки в різних країнах

№ п/п	Країна	Витрати на 1 чол. із забезпечення пожежної безпеки, нім. марок	За який рік наведені дані
1.	Бельгія
2.	Болгарія
3.	Великобританія		1990-1991
4.	Венгрія
5.	Німеччина
6.	Греція
7.	Данія
8.	Ірландія
9.	Латвія
10.	Люксембург
11.	Нідерланди
12.	Норвегія
13.	Росія
14.	Фінляндія
15.	Франція
16.	Швеція
17.	Естонія
18.	Японія

З розвитком промисловості та зростанням населення все чіткіше простежується екологічний аспект небезпеки пожеж. Практично будь-яка пожежа, спричиняє шкоду довкіллю. Велика кількість пожеж у світі впливає на зміну клімату не тільки в регіонах, але й на всій планеті. Стійким символом останніх десятиріч стали великі аварії та катастрофи. У більшості випадків вони призвели до залпових викидів, що забруднюють довкілля, а деякі з них викликали безповоротні процеси руйнування. До подібних прикладів належать: катастрофа на Чорнобильській АЕС (Україна), вибух на хімічному заводі в м. Бкопал (Індія), пожежа на складі хімічних речовин в м. Базель (Швейцарія).

До колосальної екологічної катастрофи призвела пожежа вночі 1 листопада 1986 р. у швейцарському м. Базель на складі заводу «Швайцерхалле», що належить хімічному концерну «Сандос», де знаходилось 1246 тонн отруйних та пожежонебезпечних хімічних речовин. Стовп вогню досягав висоти 60 м, вибухали бочки з розчинниками та іншими хімікатами. Силами 160 пожежників вогонь вдалося приборкати, однак вода, що була у великій кількості вилита на пожежі, після перемішування з отрутохімікатами проникла до каналізаційної системи, звідти - в річку Рейн. Таким чином в найбільшій річці Центральної Європи опинилося близько 30 тонн токсичних речовин і, що найнебезпечніше, - принаймні 200 кг ртуті. 6 - 7 листопада із Рейну між Базелем та Карлсруе було виловлено більше мільйона мертвих риб. Німецька газета «Унзере Цайт» писала: «У Бонні та Кельні хвилі Рейну викидають на береги дохлу рибу. Помітні й мертві птахи, що потрапили, очевидно, в отруєну димну хмару. Разом з водами Рейну отруйна смерть розповсюджується на Центральну Європу». Катастрофа порушила водний та природний баланс басейну ріки Рейн на довгі роки.

Велика пожежа виникла в червні 1988 р. на заводі фірми Ргоіех, поблизу м. Шато-Рено, у Франції, де виробляють близько 800 проміжних хімічних продуктів, в більшості горючих і токсичних. Як наслідок, зруйновані майже 6 тис. м² будівель та сховищ, знищена 1/4 частина всього заводу. Пожежа призвела до забруднення довкілля та річки. Заражені стоки досягли колектора питної води, що викликало зупинення насосів і зробило неможливим споживання води з цього джерела протягом 5 днів для міста з населенням 200 тис. жителів.

Збитки у 3 млн. фунтів стерлінгів завдала пожежа, що мала місце в ангарі для літаків (Англія), де зберігалося 400 тонн натуральної та синтетичної гуми, велика кількість розчинників. Газоповітряне середовище на місці пожежі досягло високого ступеня токсичності внаслідок того, що до зони горіння потрапили такі небезпечні хімічні речовини, як ксилол, трихлоретилен, триметакрилат тощо. Вимушені були евакуювати людей. Осадження частинок сажі, що переносилися димом і вітром, було зафіксовано на відстані понад 12 км від місця пожежі.

Серйозну екологічну катастрофу викликала пожежа в 1994 р. на о. Корсика, де було уражено більше 70% лісистої частини острова.

У разі пожежі продукти горіння попадають в атмосферу. Як раніше згадувалося, на Землі щорічно виникають мільйони пожеж, димові гази яких вміщують токсичні продукти горіння й термічного розкладу різних речовин і матеріалів. Процес горіння будь-якої речовини супроводжується витратою повітря та генерацією продуктів горіння, а також тепловим випромінюванням. Так, під час згоряння 1 м³ природного газу витрачається 5 м³ повітря, об'єм продуктів горіння складає більше 10 м³. Теоретично необхідна кількість повітря для повного згоряння речовини та об'єм продуктів горіння, що викидається в атмосферу, наведені в табл. 1.3.

Таблиця 1.3 - Витрати повітря для повного згоряння речовини