Методичні вказівки для підготовки до семінарського заняття. В межах цієї теми важливе значення має висвітлення плюралізму поглядів щодо визначення поняття держави

В межах цієї теми важливе значення має висвітлення плюралізму поглядів щодо визначення поняття держави, їх історичну еволюцію та обрати найбільш вдале, на його погляд, визначення на сьогоднішній день. Виходячи з обраного визначення, слід виокремити основні ознаки держави, розкрити сутність кожної з них.

Висвітлюючи сутність держави, слід, по-перше, дати визначення сутності держави та перейти до розкриття аспектів її сутності (загальносоціального та класового). В рамках цього ж питання слід наголосити на дискусійності питання сутності держави та проаналізувати чинники, що впливали на визначення сутності протягом всього періоду функціонування держави.

В межах цієї теми важливе значення має аналіз чинників, що вплинули на виникнення держави (перехід від привласнювальної до виробничої економіки; три великі розподіли праці тощо).

При підготовці та висвітленні семінарського заняття слід проаналізувати, які історичні та політичні чинники впливали на створення та розвиток різноманітних теорій походження держави, після чого слід перейти до розкриття суті найпоширеніших теорій походження держави. Розглядаючи теологічну теорію походження держави, необхідно назвати її основних прибічників, проаналізувати їх внесок у створення та розвиток цієї теорії, визначити основні положення теорії на сучасному етапі та причини її популярності. Характеризуючи патріархальну теорію, слід прослідкувати аналогію держави із родиною, а правителя – із головою родини. Аналізуючи договірну теорію походження держави, варто звернути увагу на абстрактність поняття суспільного договору, проте наголосити на позитивній ролі цієї теорії у питанні визначення обумовленості державної влади народом, її залежності від волі народу та можливості зміни влади, у тому числі, і насильницьким шляхом.

Окремо слід зупинитися на характеристиці поняття суверенітету як однієї з головних її ознак, розглянувши внутрішній і зовнішній суверенітет, суверенітет народу і його втілення у демократичних державах, національний суверенітет і право нації на самовизначення, суверенітет у федеративній державі.

Розкриваючи типологію держав, слід дати поняття типу держави, визначити чинники, що впливають на віднесення держав до того чи іншого типу та перейти до розкриття двох найпоширеніших підходів до типології держав (формаційного та цивілізаційного). Аналізуючи названі підходи, необхідно назвати їх прибічників, критерії поділу держав, їх види, а також порівняти ці підходи, визначивши переваги і недоліки кожного з них.

Дайте визначення наступних понять:

держава, територія, населення, публічна влада, громадянство, патріархальна теорія походження держави, теологічна теорія походження держави, договірна теорія походження держави, органічна теорія походження держави, теорія насильства, класова теорія походження держави, олігархічна теорія походження держави, теократична теорія походження права, теологічна теорія походження права, природно-правова теорія походження права, суверенітет, суверенітет держави, суверенітет народу, суверенітет нації, верховенство, соціальна влада, державна влада, нація, сутність держави, рабовласницька держава, феодальна держава, капіталістична держава, соціалістична держава, світська держава, теократична держава, постсоціалістична (перехідна) держава, типологія держави, тип держави, формаційний підхід до типології держав, цивілізаційний підхід до типології держав.

Скласти схеми:

ü Загальнотеоретична характеристика держави.

ü Переваги та недоліки формаційного та цивілізаційного підходів до типології держав.

ü Державна влада: поняття та елементи.

ü Суверенітет держави: поняття, ознаки.

ü Типологія держав.

Теми рефератів:

Ø «Феномен держави: теоретичні засади формування та розвитку».

Ø «Вчення Аристотеля про поняття держави».

Ø «Державний суверенітет: теоретико-правові проблеми».

Ø «Державна символіка: теоретико-правові засади».

Ø «Концепція соціальної держави: теоретико-методологічні засади формування змісту».

Ø «Теоретико-правовий аналіз деяких підходів до типології держав».

Ø «Соціальна сутність держави: теоретико-методологічні засади дослідження».

Ø «Методологічні засади визначення критеріїв типології держав».

Нормативні акти:

v Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141 (зі змінами внесеними Законом України «Про відновлення дії окремих положень Конституції України» від 21 лютого 2014 р. // Офіційний вісник України. — 2014. — № 19. — Ст. 583).

v Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1990. — № 31. — Ст. 429.

Спеціалізована література:

1. Барабаш Ю. Президент у змішаних республіках: деякі питання конституційно-правової теорії та практики / Ю. Барабаш // Право України. — 2012. — № 8. — С. 93-99.

2. Гринюк Р. Правова держава і демократія: питання взаємодії та взаємозв’язку / Р. Бульба // Право України. — 2010. — № 7. — С. 43-50.

3. Заєць А. Концепції правової держави та верховенства права в українській правовій доктрині / А. Заєць // Право України. — 2013. — № 9. — С. 243-269.

4. Кельман М. Аспекти аналізу методологічних проблем співвідношення держави та права / М. Кельман // Право України. — 2009. — № 2. — С. 60-67.

5. Колодій А. Громадянське суспільство: доктрина та вітчизняна практика / А. Колодій // Право України.— 2013. — № 9. — С. 270-282.

6. Кресіна І. О. Держава і громадянське суспільство: проблеми взаємодії / І. О. Кресіна // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. — К., 2013. — Вип. 62. — С. 378-383.

7. Максакова Р. Сучасний конституційний процес і реалізація установчої влади в Україні / Р. Максакова // Право України. — 2012. — № 8. — С. 78.

8. Мартинюк Р. «Суперпрезидентська республіка»: конституційно-правова оцінка феномену та досвід пострадянських країн / Р. Мартинюк // Право України. — 2013. — № 7. — С. 252-262.

9. Оборотов Ю. Дослідження цінності держави як актуальний напрям сучасного правознавства / Ю. Оборотов // Право України. — 2010. — № 1. — С. 44-49.

10. Оніщук М. Відповідальне правління і народний суверенітет: нотатки до конституційного творення / М. Оніщук, М. Савчин // Вісник національної Академії правових наук України. — 2013. — № 2 (73). — С. 115-125.

11. Петришин О. Демократичні засади правової соціальної держави / О. Петришин // Право України. — 2013. — № 8. — С. 63-71.

12. Пухтинський М. Проблеми трансформації територіальної організації влади та місцевого самоврядування в контексті розвитку конституційного процесу в Україні / М. Пухтинський // Право України. — 2012. — № 8. — С. 68-77.

13. Рабінович П. Загальна теорія права та держави: стан, тенденції / П. Рабінович // Право України. — 2012. — № 3-4. — С. 364-374.

14. Скрипнюк О. Сучасна теорія демократії: питання ґенези та дослідження у правовій традиції / О. Скрипнюк // Право України. — 2013. — № 8. — С. 40-52.

15. Шатіло В. Політико-правові чинники інституціоналізації поділу державної влади в Україні / В. Шатіло // Право України. — 2013. — № 5. — С. 274-279.