Бухгалтерський облік експорту готової продукції та товарів за умови прямого виходу підприємства на зовнішній ринок

Відповідно до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, Законом “Про внесення змін в Закон Української РСР “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 22.12.98р. № 335-XIV було внесено зміни, а саме уточнено визначення, що є – експортом товарів.

Крім того для проведення операцій пов’язаних з зовнішньоекономічною діяльністю суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності повинні пройти реєстрацію на митниці. Для проходження акредитації суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на митниці необхідно подати у її відділ статистики такі документи:

облікову картку встановленого зразку, дві її ксерокопії;

свідоцтво про державну реєстрацію(оригінал та дві ксерокопії);

свідоцтво обласного статистичного управління Міністерства статистики (оригінал і ксерокопію) про надання підприємству статистичних кодів;

статут підприємства та його нотаріально завірену копію;

довідку обслуговуючого банку про відкриття рахунку;

довідку про декларування валютних цінностей форми № 2, завірену печатками податкової адміністрації та уповноваженого відділення Національного банку.

Експортна операція являє собою діяльність, спрямовану на продажів і вивіз за кордон товарів для передачі їх у власність іноземному контрагенту. Для продавця не має значення, що буде робити з цим товаром покупець – пустить в переробку, реалізує на внутрішньому чи ринку перепродасть у третій країні. Для продавця і його країни в будь-якому випадку це буде експортна операція. Її основними ознаками є висновок контракту з іноземним контрагентом і перетинання товаром границі країни - експортера. Факт експорту фіксується в момент перетину товаром митного кордону держави.

Перед здійсненням експортної операції необхідно вирішити питання про метод експорту.

Метод експорту - це спосіб здійснення експортної операції.

У міжнародній торговій практиці застосовуються два методи експорту:
Прямий експорт - здійснення операції безпосередньо між виробником і споживачем через власну зовнішньоторговельну фірму або відділ зовнішньоекономічних зв'язків.

Якщо фірма вибирає варіант прямого продажу, а не через посередника, їй необхідно створити діючу експортну службу.

Створення власних зовнішньоекономічних служб на підприємствах виправдано, якщо:

- частка експорту велика в загальному обігу;

- зовнішньоторговельні операції здійснюються регулярно;

- випускається продукція з високим рівнем конкурентоспроможності, бажано унікальна за своїми властивостями;

- невисокий рівень конкуренції на відповідному сегменті світового ринку;

- продукція не потребує серйозної адаптації до закордонних розумів використання;

- на підприємстві є необхідна кількість фахівців із зовнішньоекономічної діяльності.

Непрямий метод - вихід на зовнішній ринок за допомогою посередників.
Більш половини міжнародного товарного обміну здійснюється при сприянні торгових посередників, тобто незалежних від виробників і споживачів товарів торгових фірм, організацій і осіб.

Під торгово-посередницькими операціями розуміються операції, пов'язані з купівлею-продажем товарів, які виконуються за дорученням виробників і споживачів незалежним торговим посередником, на основі чи догоди окремого доручення, що укладається між ними.

Торгове посередництво містить у собі значне коло послуг, зокрема з пошуку закордонного контрагента, підготовки й укладання догоди, кредитування сторін і надання гарантій, оплати товару покупцем, проведення транспортно-експедиторських операцій і страхування товарів при транспортуванні, виконання митних формальностей, проведення рекламних і інших заходів щодо просування товарів на закордонні ринки, здійснення технічного обслуговування й проведення інших операцій.

Після вибору методу експорту і встановлення контактів безпосередньо з чи імпортером через посередника, сторони приступають до обговорення і висновку контракту купівлі-продажу. Згідно з контрактом основними обов'язками експортера є: постачання товару, передача документів і прав власності на товар; імпортера - сплата ціни за товар і прийняття товару.

Мито нараховується митним органом України відповідно до ставок Єдиного митного тарифу України, що діють на день подання митної декларації. При визначенні митної вартості і сплаті мита іноземна валюта перераховується у валюту України за курсом НБУ, який застосовується для розрахунків за зовнішньоекономічними операціями і діє на день подання митної декларації.

Метою експортних операцій є: розширення масштабів виробництва, надання послуг, виконання робіт, збільшення прибутку підприємств; підтримання техніко-економічного рівня виробництва в результаті міжнародної конкуренції; досягнення економії на масштабах виробництва; збільшення валютних ресурсів підприємства.

Ліцензія на експорт видається після подання таких документів:

заява встановленого зразку;

завірена копія контракту з специфікаціями;

документ про підтвердження квоти;

сертифікати про походження товару із зазначенням коду товару;

документ про сплату державного мит.

Рішення про видачу ліцензії приймається протягом 15 днів з моменту реєстрації заяви у МЗЕЗ. Усім експортерам, крім спеціально уповноважених урядом України, видаються разові ліцензії експортерам. Уповноважені експортери отримають генеральні ліцензії.

Аналітичний облік експортних товарів необхідно вести в розрізі:

облікових партій;

по товарній номенклатурі ЗЕД;

по місцях зберігання, етапах та направленнях руху товарів;

матеріально відповідальним особам.

Облік повинен вестись на картках, або книгах в натуральних та грошових вимірниках. На кожну облікову партію повинна бути виписана партіонна картка.

Документом, що підтверджує реєстрацію зовнішньоекономічного договору (угоди) є картка реєстрації – обліку зовнішньоекономічного договору (угоди). Перший екземпляр такої картки суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності здає до митних органів для митного оформлення відповідних товарів (матеріалів), другий екземпляр залишається у даного суб’єкта.

Експортер після виписки рахунків – фактур на відвантаження товарів, на підставі договору (угоди), оформлює вантажну митну декларацію (ВМД – 2).

На кожен товар, що експортується у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.96 № 574 “Про введення штрихового кодування товарів” проводиться маркування суб’єктами підприємницької діяльності товарів, штриховими кодами EAN.

Крім того, експортер повинен отримати сертифікат якості товару, ветеринарне посвідчення (при необхідності) та інші документи, що характеризують якість товару.

Рис.5.1. Основні види експортних операцій

Ці операції можуть бути як у чистому виді, так і змішаному виді, тобто частково одного виду, а частково іншому. На зовнішній ринок можуть виходить як підприємства виготувачі продукції, так і посередники.

У випадку безпосереднього виходу підприємства виготувача на зовнішній ринок доцільно розглядати бухгалтерський облік експорту товарів (готової продукції) за умови прямого виходу підприємств на зовнішній ринок.

Особливі види мита. До них відносяться:

- спеціальне. Використовується для захисту вітчизняних виробників від імпортних конкурентних товарів; для попередження недобросовісної конкуренції; у відповідь на дискримінаційні дії з боку інших держав. Ставка соціального мита встановлюється в кожному окремому випадку;

- антидемпінгова. Демпінг полягає в проникненні товарів на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних цін нижче середнього рівня в даних країнах. ГАТТ/ВТО з метою захисту від демпінгу вітчизняних виробників може вводити антидемпінгове мито. Останнє використовується у випадку виявлення факту демпінгу, тобто імпорту на територію України товарів по ціні значно нижче їх конкурентної ціни в країні-експортері при тому, що даний імпорт наносить шкоди вітчизняним виробникам аналогічних товарів.

- компенсаційне - встановлюється у випадку ввозу на територію України товарів, при виробництві чи експорті яких використовувались субсидії;у випадку експорту з території України товарів, при виробництві чи експорті яких використовувались субсидії; якщо експорт протирічить інтересам держави. Ставка даного мита не може перевищувати розмір виділеної субсидії.

Таблиця 5.1

Бухгалтерські проведення на експорт з умови прямих відвантажень

№	Зміст операції	Де бет	Кре дит	Сума, $/грн.
1.	Відвантажено продукцію на експорт згідно з укладеною угодою за курсом НБУ на день оформлення митної декларації (курс 5,4 грн. за 1 дол США)			30000/
2.	Витрати по пакуванню продукції на підприємстві: - списано матеріали - нарахована заробітна плата
	- відрахування на соціальні заходи			67,5
3.	Оплачено за сертифікацію продукції та інші послуги
4.	Згідно з накладною, списано готову продукцію, яка була передана для проведення аналізів на одержання якісних та екологічних посвідчень
5.	Списано фактичну собівартість реалізованої продукції
6.	Згідно рахунків митниці та митної декларації нараховано мито, митний збір, за оформлення документів, за зберігання товарів на складі митниці під митним контролем та інші збори
7.	Транспортні витрати відповідно до рахунків-фактур і товарно-транспортних накладних (можуть бути з українськими партнерами в гривнях. Якщо перевізник іноземна компанія – в іноземній валюті.			1000/
8.	Витрати пов’язані з реалізацією готової продукції			22671,5
9.	Списуються доходи на фінансові результати від операції
	Протягом 180 днів повинна надійти оплата від покупця. В випадку не надходження іноземної валюти підприємство повинно сплатити пеню до бюджету на непогашену суму валютної виручки
	На розподільчий валютний рахунок від покупця надійшла оплата (курс НБУ – 5,41 грн. за 1 дол США)			30000/
	Відображено курсову різницю

Дані операції доцільно розглядати, якщо використовується один вид транспорту. Дані товари безпосередньо відвантажуються покупцю від продавця без його додаткового перевантаження та збереження на складах митниці, під митним контролем на кордоні.

Таблиця 5.2

Бухгалтерські проведення по експорту товарів за прямими відвантаженнями