Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Методичні вказівки
Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: апріорне ранжування факторів, метод рангової кореляції, коефіцієнт конкордації, прогнозування, нейронні мережі.
З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах.
Метод рангової кореляції
Апріорне ранжування факторів – це своєрідний психологічний експеримент, коли найкомпетентнішим спеціалістам, які працюють у даній галузі, пропонується розмістити (ранжувати) фактори у порядку спадання ступеня їх впливу на результати (відгук) Апріорне ранжування проводиться в декілька етапів.
Перший етап – це постановка задачі, організація та проведення опитування (як правило, методом анкетування). Кожен p m спеціалістів одержує анкету з переліком факторів (причому в кожній анкеті інший порядок розташування факторів). Спеціаліст може включити в анкету додаткові фактори. Фактор, який, з точки зору спеціаліста, найбільше впливає на відгук, одержує ранг 1; менш важливий 2 і т.д. Спеціаліст може присвоїти однакові ранги двом або декільком факторам (це так звані “зв’язані” ранги).
На другому етапі починають обробляти результати опитування – складають матрицю рангів.
На третьому етапі на основі матриці рангів складають нормальну матрицю рангів.
На четвертому етапі перевіряють, чи є узгодженість в думках спеціалістів. Це здійснюється за допомогою коефіцієнта конкордації Кандела W.
І, нарешті, на завершальному, п’ятому етапі аналізують та інтерпретують результати ранжування.
Нормальну матрицю рангів складають за таким правилом: ті строчки матриці рангів, які не містять “зв’язаних” рангів, переносять в нормальну матрицю без зміни (у нашому прикладі це стосується передостаннього рядка). інші строчки перераховуються так, щоб всіх елементів кожної строчки нормальної матриці дорівнювали 1+2+…+ n = (n – число всіх факторів). В нормальній матриці “зв’язані” ранги також рівні між собою, причому значення кожного з них дорівнює середньому арифметичному місць, поділених між цими факторами.
Щоб перевірити узгодженість думок експертів, обчислюють коефіцієнт конкордації:
W=
де причому l – кількість груп “зв’язаних” рангів в j -ому ранжуванні, t -кількість “зв’язаних” рангів в l -ій групі, а , причому Δ і= .
Для перевірки значущості цього коефіцієнта використовують розподіл . Спочатку обчислюємо розр. = Wm(n-1). Задавши рівень значущості α (наприклад, α =0,05), при числі ступенів свободи γ, рівному п-1, із таблиці розподілу знаходимо кр.
Якщо розр. > кр, то узгодженість думок експертів не випадкова.
Інакше одержаному ранжуванню не слід було б довіряти. Якщо думки експертів узгоджуються, то для наочності будують діаграму рангів.
Чим меншою є сума рангів даного фактора, тим вище його місце на діаграмі рангів.
Метод рангів кореляції об’єктивніший, ніж думка, яку можливо було б отримати шляхом загальної дискусії. Метод рангів кореляції припускає анонімність опитування і дає синтез точок зору експертів.
Додаток.
Критичні значення критерію χ2
Дата публикования: 2015-10-09; Прочитано: 805 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!