Методичні рекомендації. В межах теми курсанти повинні проаналізувати державний і суспільний лад Англії, Франції та Німеччини в епоху ранньофеодальної

В межах теми курсанти повинні проаналізувати державний і суспільний лад Англії, Франції та Німеччини в епоху ранньофеодальної, станово-представницької і абсолютної монархій. Особливо слід звернути увагу щодо основоположної дати в історії Англії – 1066 р., коли ця країна зазнала норманського завоювання, здійсненого Вільгельмом I завойовником. З цього періоду в Англії встановився феодалізм, який прийшов на зміну общинно-пле­мін­ного ладу. На практичному занятті доцільно проаналізувати полі­тику Вільгельма I, що сприяла посиленню закріпачення англійського селянства. З цією метою варто проаналізувати «Книгу страшного суду» – земельний кадастровий опис Англії, здійснений в 1086 р.

В рамках вивчення державності та права середньовічної Англії доцільно зупинитися на реформах Генріха II Анжуйського, зокрема, на судовій, військовій та адміністративній. Курсанти мають ознайомитися з асизами – королівськими постановами Генріха II: Великою, Клерендонською, про озброєння та ін.

Під час дослідження сеньоріальної монархії варто приділити увагу реформам короля Людовика IХ «Святого», який значно посилив королівську владу. Слід зазначити, що даний монарх посилив контроль над магнатами, увів єдину монету та провів судову реформу, створивши установу із судовими повноваженнями під назвою «парламент» — найвищий суд Франції.

Щодо вивчення станово-представницької монархії, то тут слід окреслити правовий статус Генеральних штатів та виявити їх роль в історії розвитку державності Франції.

Характеризуючи державність феодальної Німеччини, потрібно наголосити на тому, що до так званої Священної Римської імперії германської нації входили королівства, герцогства та землі Західної Єв­ропи. З часом імперія звужувалася у своїх межах і концентрувалися дов­кола Німеччини. Курсанти повинні засвоїти, що вказана імперія не мала ні конституції у формальному розумінні, ні централізованого єдиного уряду, ні постійних прибутків, ні постійного війська. Правове регулювання ґрунтувалося переважно на звичаєвому праві.