Удосконалення організації та управління виробництвом

Стандартизація охоплює організаційну сторону підготовки виробництва. Вона регламентує перелік і послідовність робіт; створення науково обґрунтованих нормативів на роботи і етапи підготовки виробництва. Стандартизація охоплює також питання раціоналізації документів, формування і обробки техніко-економічної інформації, необхідної для удосконалення підготовки виробництва. Вагоме значення у галузі стандартизації має впровадження єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД) та єдиної системи технологічної підготовки виробництва (ЄСТПВ).

Основою стандартизації є уніфікація виробів. Для розрахунків, вибору оптимального варіанта конструкції, процесу та ін. проводять практичні дослідження можливостей технічних засобів автоматизації. Створені системи автоматизованого проектування, конструювання і технічної підготовки виробництва, автоматизованого пошукового конструювання, автоматизованого робочого місця конструктора і технолога. Зростає значення створення інформаційної бази даних і програмного забезпечення виробництва.

Підготовка виробництва конкурентоспроможної продукції потребує використання оновленої технології управління. Програмно-цільовий підхід до організації підготовки виробництва дозволяє значно знизити ризик, обумовлений такими обставинами:

4 невизначеністю результатів проектування нової продукції;

4 необхідністю врахування значної кількості вимог для досягнення бажаного ефекту.

Це досягається шляхом прогнозування, розробки альтернативних варіантів. На першому етапі визначаються склад завдань і відповідні пріоритети у їх вирішенні, доцільно розподіляються трудові, матеріальні й фінансові ресурси, вибираються критерії економічної ефективності нової продукції.

На другому етапі розробляються методичні основи програмно-цільового підходу, що включають принципи формування і реалізації програм на рівні підприємства, послідовність організації робіт. Основні завдання управління: координація діяльності всіх підрозділів; організація всіх видів забезпечення; контроль (моніторинг) стану виконання програмних завдань; аналіз інформації з підготовки і реалізації організаційних рішень.