Дослідження процесів міграції населення

Залежно від мети розрізняють міграцію:

– міжнародну (зміна постійного місця проживання);

– трудову (пошук місця роботи без зміни місця постійного проживання);

– навчальну;

– оздоровчу;

– міжнародний туризм, транзитні, службові та приватні переміщення — зміна місця знаходження громадян з відповідною метою.

Трудова міграція являє собою переливання трудових ресурсів з одних регіонів або країн в інші. Вона має тимчасовий характер і називається зворотньою міграцією. Завдяки трудовій міграції часто можливо зменшити рівень структурного безробіття обо збалансувари ринок праці у конкретному регіоні.

Для аналізу трудової міграції застосовуються показники:

– абсолютні: чисельність тих, хто в’їжджає й виїжджає (загалом і за професіями, віком, статтю тощо);

– відносні: темпи міграції; співвідношення мігрантів і чисельності зайнятих у країні.

– інтенсивність міграції, яку характеризує питома вага мобільних контингентів у відповідній сукупності населення.

7. Розрахунки продуктивності праці, які можуть здійснюватисяна рівняхнаціональної економіки, галузі, підприємства.

На рівні національної економіки продуктивність праці (LP) обчислюється у такий спосіб:

. (6.25)

Ефективність використання робочої сили характеризують:

• темпи росту продуктивності праці;

• частка приросту ВВП за рахунок підвищення продуктивності праці;

• вартісний приріст ВВП за рахунок продуктивності праці.

Комплексний аналіз національного ринку праці дозволяє об’єктивно оцінити його стан та взважено визначити напрями подальшого розвитку. Особливого значення це набуває в умовах глобалізації економіки, в межах якої формується єдиний механізм узгодження попиту та пропозиції робочої сили незалежно від конкретного місця проживання людини і створюються передумови для формування інтегрованої моделі світового ринку праці.