Заробітна плата: сутність, форми, системи

При капіталізмі основна маса товаровиробників представлена найманими робітниками, які створюють переважну частину суспільного продукту і в процесі його розподілу отримують частину продукту у вигляді заробітної плати.

Питання заробітної плати завжди привертало увагу економістів, було і залишається дискусійним. Поширеним є визначення заробітної плати як плати за працю, яке вперше запропонував ще У. Петті. К. Маркс не поділяв цієї точки зору і аргументовано показав у «Капіталі», що об’єктом купівлі-продажу є не праця, а товар робоча сила. Отже, робітник на ринку продає свою робочу силу, і вартість цього товару перетворюється на його ціну. Заробітна плата виступає як перетворена форма вартості робочої сили, як ціна специфічного товару.

Вихідною інстанцією при визначенні суті заробітної плати є вартість робочої сили, величина якої зумовлена вартістю необхідних робітникові (і його сім’ї) матеріальних і духовних благ у даний період в даних природних і суспільних умовах життя.

Щоб забезпечити умови для відтворення робочої сили, держава встановлює мінімальну заробітну плату – норматив, менше за який не може одержати найманий працівник за фактично виконану ним повну місячну норму праці (робочого часу). В Україні мінімальна заробітна плата регулюється Законом України «Про оплату праці», де вказано, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.

Розрізняють номінальну та реальну заробітну плату. Під номінальною розуміють суму грошей, отриману робітником за певний термін (годину, день, місяць тощо). Реальна заробітна плата являє собою сукупність товарів та послуг, які можна придбати при існуючих цінах на номінальну заробітну плату. Рух реальної заробітної плати визначають за формулою:

Індекс реальної Індекс номінальної заробітної плати

= ×100

заробітної плати Індекс цін на товари та послуги

Заробітна плата виступає у двох основних формах: погодинної та відрядної плати. Погодинна заробітна плата – це заробітна плата, яку отримує працівник за певний робочий час. Вона виникла в процесі становлення капіталістичних відносин і переважала на перших етапах розвитку капіталізму. Відрядна заробітна плата – передбачає залежність заробітної плати від обсягу виробленої за певний час продукції.

Ця форма широко застосовувалася, коли рівень механізації був такий, що результат діяльності значною мірою залежав від інтенсивності праці робітників. З розвитком продуктивних сил і суттєвими змінами в організації виробництва відбулися зміни у співвідношенні погодинної та відрядної оплати праці. Сьогодні в найбільш розвинених країнах (наприклад в США) переважає погодинна заробітна плата.

Названі форми певним чином комбінуються і у поєднанні з формами організації праці утворюють системи заробітної плати. Найбільш поширеними є: тарифні, преміальні, колективні. При тарифній системі величина заробітної плати визначається тарифними ставками, які диференційовані залежно від розрядів і тарифних коефіцієнтів. Преміальні системи найчастіше застосовуються у тих випадках, коли підприємство зацікавлено у додаткових результатах від праці (наприклад, премія за перевиконання норм виготовлення продукції, за сумлінне використання складного устаткування та ін..). Колективні системи заробітної плати пов’язані з розвитком відносин власності (наприклад, система «участі у прибутках»). Вони націлені на зацікавлення працівників у кінцевій меті функціонування підприємства – одержанні прибутку. З цією метою його частка виділяється для створення преміального фонду, з якого працівники отримують винагороду за підвищення продуктивності праці, зменшення витрат виробництва, внесення раціоналізаторських пропозицій. Премії можуть видаватися у вигляді акцій цього підприємства. Це певною мірою залучає працівника не тільки до участі в розподілі частини продукту, але й до управління підприємством.

Контрольні запитання і завдання до самостійної роботи.

1. Що являє собою капітал з точки зору різних наукових економічних напрямів? Яке визначення, на ваш погляд, є найбільш ґрунтовним?

2. Назвіть відмінність між марксистським і неокласичним підходами до встановлення джерела зростання капіталу.

3. Відомо, що двох однакових людей немає, а тому і потреби всіх людей різні. Що ж мається на увазі, коли мовиться про вартість про вартість робочої сили?

4. Чи може капіталіст за своїм бажанням змінити величину вартості товару „робоча сила”? Обгрунтуйте свою відповідь.

5. Підприємець купує за вартістю засоби виробництва, робочу силу, за вартістю продає виготовлену продукцію. Чи отримає він додаткову вартість? Де знаходиться її джерело?

6. Охарактеризуйте основні підходи до визначення суті заробітної плати.

7. Чому, на думку К. Маркса, заробітна плата не може бути платою за працю?

8. Проаналізуйте залежність між номінальною та реальною заробітною платою в умовах некерованої інфляції?

9. Чому комплексна механізація і автоматизація виробництва зумовлює широке використання погодинної форми заробітної плати?

10. Чим обумовлено розповсюдження в сучасних ринкових країнах систем колективного преміювання?