Структура і інфраструктура ринку

Структура ринку – це внутрішня будова, порядок розташування окремих його елементів. Структура ринку по своїй суті дуже складна, оскільки її можна класифікувати за чисельними критеріями. Найважливішими серед них є такі:

1. За об’єктами – ринок товарів народного споживання (споживчий ринок); ринок робочої сили (ринок праці), ринок засобів виробництва (ринок капіталу), ринок цінних паперів (фондовий ринок); ринок валюти; ринок інтелектуальної власності та ін..

2. За географічним положенням – місцевий (локальний) ринок; регіональний ринок; національний ринок; світовий ринок.

3. За галузями виробництва – автомобільний, ринок металів та ін..

4. За характером продажу – оптовий ринок; роздрібний ринок; змішаний ринок.

5. За ступенем зрілості – нерозвинутий ринок; ринок, що формується; розвинутий ринок.

6. За ступенем обмеженості конкуренції – ринок досконалої конкуренції (вільний ринок); ринок недосконалої конкуренції (ринок абсолютної монополії, олігополістичний ринок, ринок монополістичної конкуренції).

7. За відповідністю чинному законодавству – легальний ринок; тіньовий ринок.

Всі елементи ринку взаємодіють як частини єдиної системи, органічно взаємопов’язані один з одним.

Інфраструктура ринку – це сукупність різних установ та інститутів, що забезпечують успішне функціонування усієї ринкової системи. Ринкова інфраструктура складається з чотирьох підсистем: організаційно-технічної (товарні біржі, торговельно-промислові палати, сервісні центри, аукціони, ярмарки, ріелторські фірми та ін..); фінансово-кредитної (банки, фондові біржі, валютні біржі, страхові компанії, інвестиційні, пенсійні фонди, ломбарди); державно-регуляторної (законодавча система, система оподаткування, митна система, система аудиту та ін..); науково-дослідної та інформаційного забезпечення (науково-дослідні установи з вивчення ринкових проблем, консалтингові компанії, рекламні агентства, юридичні контори та ін.).

Інфраструктура виконує наступні функції:

- правове та економічне консультування підприємств, захист їхніх інтересів у державних та інших структурах;

- страховий захист підприємницької діяльності;

- забезпечення фінансової підтримки і кредитування підприємств;

- створення умов для ділових контактів підприємців;

- регулювання руху робочої сили;

- здійснення маркетингового, інформаційного та рекламного обслуговування.