Тема 1. Природа торгівлі як сфери обігу та виду економічної діяльності, її роль у забезпеченні суспільного розвитку

На початку вивчення даної теми студенти мають звернути увагу на природу торгівлі як сфери обігу. Торгівля виникла на тому етапі розвитку суспільства, коли окремі виробники почали виготовляти продукції більше, ніж їм було потрібно для власних потреб. Попередником торгівлі був натуральний обмін продуктами праці.

Основні економічні передумови виникнення та розвитку торгівлі як сфери обігу полягають у наступному:

розвиток матеріального виробництва;

суспільний розподіл праці та його розвиток;

виникнення міст та потреби у регулярному обміну між ними;

поява приватної власності на знаряддя та засоби виробництва і предмети праці;

зростання продуктивності праці та виокремлення видів діяльності;

розвиток капіталу, зокрема торгового;

виникнення та розвиток капіталістичного способу виробництва.

Отже, спочатку поява, а потім подальший розвиток товарного виробництва і товарно – грошових відносин обумовили наявність товарного обігу.

Товарний обіг здійснюється у трьох формах:

1) матеріально – технічного постачання;

2) закупівлі сільськогосподарських продуктів і сировини;

3) торгівлі товарами народного споживання.

Матеріально – технічне постачання включає забезпечення процесу виробництва засобами, знаряддями, предметами праці, доведення їх до виробників.

Закупівлі сільгосппродуктів та сировини дають можливість здійснювати зв’язок між промисловістю, сільським господарством та населенням, забезпечують їх сировиною та продуктами харчування відповідно, а також створювати державні резерви цієї продукції та експортний продаж.

Третьою формою товарного обігу є торгівля. Вона здійснює обіг товарів народного споживання. За своїм матеріальним змістом торгівля представляє обмін одного виду праці – товарів на інший еквівалентний цій праці – гроші. В організаційному відношенні торгівля – це самостійна галузь національної економіки. Вона посідає провідне місце у сфері товарного обігу та має ряд особливостей на відміну від інших його форм, а саме:

1) товари переходять із суспільної, кооперативної, приватної форми власності в індивідуальну, особисту чи кооперативну;

2) за допомогою торгівлі відбувається кінцевий розподіл предметів споживання відповідно до грошових доходів населення;

3) товари переходять із сфери виробництва чи із сфери товарного обігу в сферу особистого чи колективного споживання.

У ході вивчення даної теми студент має з’ясувати, що торгівля – це одна із сфер національної економіки. За своєю формою і змістом вона належить до складних соціально – економічних відносин. Вона опосередковує товарно – грошовий обмін у величезних розмірах - близько 541,5 млрд. грн. щороку, формує 14 % ВВП і, безперечно, є важливим чинником економічного зростання.

У процесі своєї діяльності торгівля виконує ряд функцій (рис.1.1).

Рис.1.1. Функції торгівлі

Реалізація вартості (1) виступає провідною функцією торгівлі, оскільки лише при продажу товару здійснюється обмін результатів праці (продукції, послуг) на гроші, тобто реалізація виробленої споживчої вартості. Зауважимо, що дедалі масштаби, структура обміну стають все складнішими за рахунок насичення ринку товарами, продукцією, послугами, у тому числі іноземного походження.

Обмін, як відомо, пов’язує виробництво і споживання і тим самим замикає процес відтворення. Саме тому важливо, щоб товарно – грошовий обмін здійснювався якомога швидше. А це залежить від умов реалізації іншої функції торгівлі – товаропросування (2).

Нині товари на шляху від виробника до споживача проходять в середньому 4 – 5 ланок за 40 – 50 днів. Звідси виникає завдання щодо прискорення доведення товарів до сфери споживання з максимальним збереженням їх споживчих властивостей.

Торгівля виконує роль посередника між виробниками товарів та їх споживачами. Це дає можливість активно впливати на них в плані формування як пропозиції, так і попиту, а також забезпечувати зв’язки між окремими галузями та регіонами країни.

Торговельна діяльність є одним із головних видів комерційної діяльності. Саме тому вона підпорядкована всім її принципам (рис.1.2).

Принципи торговельної діяльності	економічна свобода
конкурентоздатність
адаптивність
ризикованість
ефективність

Рис.1.2. Принципи торговельної діяльності

Студенти мають з’ясувати зміст кожного із принципів та вміти пояснити їх.

Торгівля відіграє важливу роль у розвитку товарно – грошових відносин в умовах ринку.

Для успішного вирішення місії посередника між виробництвом і споживанням та подальшого розвитку товарно – грошових відносин торгівля має:

постійно вдосконалювати свою роботу з вивчення купівельного попиту;

кваліфіковано вирішувати питання комерційної роботи з закупівлі й продажу товарів;

налагоджувати економічні зв’язки між адміністративними регіонами;

покращувати товарний обмін, що сприятиме здійсненню розподілу по праці;

прискорювати грошовий обіг та виконання касового плану Держбанку, оскільки 90 % усіх грошових надходжень дає торгівля;

здійснювати реалізацію предметів споживання, що випускаються промисловістю та сільським господарством, а це приблизно 70 % продукції легкої та 85 % харчової промисловості, 60 – 70 % сільгосппродукції;

сприяти вчасному надходженню податків у повному обсязі до бюджету країни.

Торгівля суттєво та позитивно впливає на забезпечення зайнятості населення країни. Кількість людей, зайнятих у сфері торгівлі, офіційно перевищує 1,3 млн. осіб. І це лише постійно зайнятих працівників. Узагалі сфера торгівлі забезпечує роботою не менше 3,5 – 4 млн. чоловік. За масштабами працевлаштування (щорічного найму на роботу) сфера торгівлі поступається лише промисловості.

Торгівля – це самостійна галузь національної економіки. Вона відноситься до матеріального виробництва, оскільки у всіх ланках і формах товарного обігу переважають трудові операції виробничого характеру (дроблення, фасування, пакування, сортування, транспортування, зберігання).

Як галузь національної економіки торгівля характеризується низкою економічних показників, а саме:

1) величина товарообороту;

2) чисельність підприємств;

3) чисельність зайнятих працівників;

4) рівень продуктивності праці;

5) середня заробітна плата;

6) рівень витрат обертання;

7) рівень рентабельності.

Студенти мають ознайомитись з даними офіційної статистики та знати відповідні показники роботи галузі.

Об’єктами торгівлі виступають товари та послуги. Товар – це продукт виробничо – економічної діяльності, або природне багатство, яке має вартість і обмінюється на ринку у грошовій формі. У ринковому середовищі по суті всі продукти праці визнаються потенційним товаром і на них розповсюджуються товарно – грошові відносини. Номенклатура товарів на внутрішньому ринку охоплює мільйони видів та різновидів та з кожним роком розширюється.

Товарна група – це укрупнений поділ номенклатури товарів залежно від їх призначення (кондитерські вироби, тканини, швейні вироби та ін.).

Послуга – це товар, який реально проявляється у формі діяльності, тобто не у матеріально – речовій формі. Послуга як і будь – який товар має вартість і на неї розповсюджуються товарно – грошові відносини. Разом з тим послуга суттєво відрізняється від матеріального товару своїми особливостями, такими як: невідчутність, невіддільність, непостійність, недовговічність.

Підприємства роздрібної торгівлі можуть надавати послуги:

а) виробництву (інформація про попит, реалізація товарів, транспортування тощо);

б) іншим галузям (продаж товарів для господарських потреб);

в) покупцям.

Послуги покупцям дістали назву торговельних.

Торговельні послуги – це різноманітні види корисних дій, які додатково надаються торговельними підприємствами гуртовим і роздрібним покупцям в ході здійснення ними купівлі або споживання товарів. Їх поділяють на три види: пов’язані з купівлею; послуги, що надаються після придбання товарів; послуги, що сприяють ефективній реалізації товарів.

Торговельні послуги класифікують за різними ознаками (рис.1.3).

Рис. 1.3. Класифікація торговельних послуг

З іншого боку усі торговельні послуги поділяють на платні та безкоштовні.

З складом послуг та їх характеристикою за вказаними групами студенти мають ознайомитись самостійно.