ПИТАННЯ 47. Прокурор та його повноваження

Прокурор – це суб’єкт кримінального процесу, що бере участь у всіх його стадіях, здійснюючи при цьому нагляд за дотриманням законів і підтримуючи державне обвинувачення у суді. Як прокурори у кримінальному процесі можуть виступати особи, перераховані у п. 15 ст. 3 КПК України (Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники, помічники, прокурори АРК, областей, міст Києва та Севастополя, прокурори міст і районів, районів у містах, міжрайонні та спеціалізовані прокурори, їх перші заступники, заступники прокурорів, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах повноважень, визначених КПК).

Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування та здійснює ці повноваження з його початку до завершення.

Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва (ч. 2 ст. 36 КПК України).

Прокурор уповноважений:

- починати досудове розслідування;

- мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування;

- давати доручення щодо проведення досудового розслідування, проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій;

- брати участь або особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії;

- скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;

- погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;

- повідомляти особі про підозру;

- пред’являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які неспроможні самостійно захистити свої права;

- затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити до них зміни або самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;

- підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення;

- оскаржувати судові рішення;

- здійснювати інші повноваження, передбачені ст. 36 та іншими нормами КПК України.