Вихідні дані для обчислення вартісних показників обсягу продукції підприємства “Спецмаш” за розрахунковий рік

Показник	Одиниця вимірювання	Абсолютна величина
Річний обсяг випуску продукції /	шт.
Матеріальні та прирівняні до них витрати	тис. грн.
Вартість сировини і матеріалів замовника	тис. грн.
Обсяг напівфабрикатів власного виробництва	тис. грн.
Виробничі послуги іншим юридичним і фізичним особам	тис. грн.
Відпускна ціна одиниці вироблюваної продукції	грн.	12000.
Залишки нереалізованої продукції на:
- початок року	тис. грн.
- кінець року	тис. грн.

Задача 14.2.У звітному році приватна виробнича фірма «Валентин плюс» виготовила виробів А в кількості 200 одиниць, виробів Б — 300 одиниць. Продажна ціна виробу А становить 18000 грн., а виробу Б — 25800 грн. Вартість послуг промислового характеру, наданих іншим підприємствам та організаціям, дорівнює 375000 грн.. Залишок незавершеного виробництва на початок розрахункового року склав 750000 грн., а на кінець року — 530000 грн.. Поряд з основною продукцією вироблено тару на суму 120000 грн., у тому числі для продажу на сторону вартістю 80000 грн.

Визначити розмір валової і товарної продукції приватної фірми у звітному році

Задача 14.3. Техніко-економічні показники, необхідні для аналізу браку і втрат від нього у взуттєвому виробничому об'єднанні «Модельне взуття», наведено в табл. 14.2.

На підставі вихідної інформації:

1) розрахувати фактичний відносний рівень браку продукції виробничого об'єднання й зіставити його із встановленим лімітом допустимого повернення забракованих виробів;

2) визначити загальну величину втрат від браку та виторг від реалізації непоправного браку за кожним видом продукції і по взуттєвому об'єднанню в цілому.

Таблиця 14.2.

Вихідна інформація для аналізу й визначення втрат від браку у ВО “Модельне взуття”

Показник	Вид і модель взуття
Туфлі чоловічі моделі ВЧ-040	Туфлі жіночі моделі ВЖ-050	Чобітки дитячі моделі ЧД-120
Величина показника
очікувана	фактична	очіку-вана	фактич-на	очіку-вана	фактич-на
Обсяг виробництва, тис. пар						87,5
Собівартість одиниці виробу, грн.	38,5	37,6	29,8	30,2	18,0	17,8
Установлений ліміт допустимого повернення, відсоток від обсягу виробництва	0,2	х	0,25	х	0,35	х
Кількість повернень від споживачів і ВТК об'єднання, пар	х		х		х
У томі числі кількість непоправного браку, пар	х		х		х
Витрати на усунення дефектів поправного браку в середньому на одиницю виробу, грн.	6,0	5,6	4,85	4,92	2.54	2,15
Ціна реалізації непоправного браку одиниці виробу, гри.	х	11,2	х	8,30	х	5,40
Утримано з винуватців браку (у середньому за одиницю виробу), грн.	2,6	2,2	3,2	3,0	1,2	1,0

Теми рефератів

1. Сучасні концепції виробничого і соціального маркетингу.

2. Оцінка маркетингового потенціалу фірми.

3. Технічні, організаційні та соціальні шляхи (заходи) підвищення якост0і та конкурентоспроможності продукції, що виробляється на підприємствах України.

4. Міжнародні системи сертифікації та національні системи якості.

5. Формування власних систем на підприємствах України.

6. Основні види контролю якості на підприємствах України та їх ефективність.

14.4. Тести для самоконтролю

1. Виробнича програма підприємства це:

а) розрахунок максимально можливого обсягу випуску продукції;

б) система завдань з виробництва і доставки споживачам продукції в розгорнутій номенклатурі і асортименті, відповідної якості і в певні терміни;

в) обчислення планового обсягу випуску продукції, що поставляється на зовнішній ринок;

г) встановлення термінів виробництва окремих видів продукції.

2. Натуральними показниками виробничої програми є:

а) номенклатура;

б) обсяг випуску найважливіших видів комплектуючих виробів;

в) споживання основних видів сировини;

г) випуск товарів для експорту;

д) асортимент.

3. До вартісних показників виробничої програми підприємства не належать:

а) товарна продукція;

б) обсяг валової продукції;

в) асортимент продукції;

г) обсяг продукції, що випускається спеціалізованими цехами;

д) реалізована продукція;

е) чиста продукція;

є) споживання основних матеріалів, річний обсяг.

4. Товарна продукція підприємства включає:

а) готові вироби для реалізації на сторону;

б) вартість матеріалів замовника;

в) вартість робіт і послуг промислового характеру, виконаних на сторону;

г) запчастини одержані підприємством в порядку кооперування;

д) напівфабрикати, запчастини, продукція допоміжних цехів, призначені для реалізації на сторону;

е) вартість продукції і напівфабрикатів, які споживаються власним непромисловим господарством і капітальним будівництвом;

є) вартість робіт і послуг промислового характеру, які виконуються для непромислового господарського підприємства.

5. Обсяг валової продукції підприємства обчислюється за формулою:

а) ВП = ТП – (НЗВк– НЗВп);

б) ВП = ТП + (НЗВк – НЗВп) + (Іп – Ік);

в) ВП = ТП – (Гп – Гк).

6. Величина реалізованої продукції визначається:

а) РП = ТП + (Гп + Гк) – (Вп – Вк);

б) РП = ТП - (Гп + Гк) + (Вп – Вк);

в) РП = ТП – (НЗАп – НЗВк);

г) РП = ТП + (Гп - Гк) + (Вп – Вк);

7. Абсолютний рівень якості продукції:

а) це рівень якості, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво і використання продукції є мінімальною;

б) визначається шляхом обчислення вибраних показників якості без порівняння їх з відповідними показниками аналогічних вітчизняних і зарубіжних зразків виробів;

в) це оцінка якості, що враховує пріоритетні напрямки і темпи розвитку науки і техніки;

г) відображає ступінь відповідності певного виробу сучасним вітчизняних і зарубіжним вимогам.

8. Рівень якості, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво і використання продукції за певних умов її споживання є мінімальною, називається:

а) абсолютним рівнем якості;

б) відносним рівнем якості;

в) перспективним; рівнем якості

г) оптимальним рівнем якості

9. Показники якості виробництва продукції характеризують:

а) рівень дефектності продукції;

б) відповідність готового виробу вимогам нормативно-технічної документації;

в) технічний рівень продукції;

г) естетичні властивості виробу.

10. Яка група показників якості продукції відображає ступінь використання винаходів при проектуванні виробів?

а) показники призначення;

б) економічні показники;

в) ергономічні показники;

г) патентно-правові показники.

11. Показник якості продукції, що відображає ступінь економічних вимог виробництва продукції продуцентом і придбання його споживачем, це:

а) рівень експлуатаційних витрат часу та фінансових коштів;

б) термін безаварійної роботи;

в) виразність та оригінальність роботи;

г) коефіцієнт патентної частоти.

12. Властивість виробу виконувати свої функції при збереженні експлуатаційних показників у встановлених межах протягом певного періоду характеризують його:

а) продуктивність;

б) надійність;

в) довговічність;

г) ремонтопридатність.

ТЕМА 15. ПРОДУКТИВНІСТЬ, МОТИВАЦІЯ ТА ОПЛАТА ПРАЦІ

15.1. Питання для теоретичної підготовки

1. Продуктивність праці персоналу: сутність, методи визначення та чинники підвищення.

2. Мотивація трудової діяльності.

3. Сучасна політика оплати праці.

4. Застосовувані форми та система оплати праці.

5. Система участі працівників у прибутках.

Питання для поглибленого вивчення

1. Система розрахунків можливого підвищення продуктивності праці за рахунок дії певної сукупності та окремих чинників.

2. Вибір оптимальних форм і систем оплати праці на підприємствах різних форм власності.

3. Зарубіжний та вітчизняний досвід щодо участі працівників у прибутках (доходах) та власності приватизованих підприємств.

Література

1. Дієсперов В. Аграрна складова реформи оплати праці. // Україна: аспекти праці. – 2001. - №5. – С. 26-30.

2. Економіка підприємства. Підручник. / За ред. С.Ф. Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 528с.

3. Лованов І. Про застосування в суспільній практиці понять форми і системи оплати праці. // Україна: аспекти праці. – 1998. - №5. – С. 31-34.

4. Павловськка О. Вдосконалення державного та регіонального регулювання оплати праці. // Україна: аспекти праці. – 2001. - №4. – С. 36-39.

5. Петрова І. Оплата праці в мотиваційній системі сучасного підприємства. // Україна: аспекти праці. – 2001. - №7. – С. 22-27.

6. Погарцев О. Про методи оцінки продуктивності праці в промисловості району. // Економіка України. – 1999. - №2. С. 90-92.

7. Ткаченко Н. Узагальнення методичних підходів до організації обліку оплати праці. // Україна: аспекти праці. – 2001. - №5. – С. 31-36.