![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
Техніко-технологічна база підприємства у виробничій сфері – це система сукупності найбільш активних елементів виробництва, яка визначає технологічний спосіб одержання продукції, здійснюваний за допомогою машинної техніки, різноманітних транспортних, передавальних, діагностичних та інформаційних заходів, організованій у виробничій системі підрозділів і підприємства в цілому.
Структурна характеристика техніко-технологічної бази підприємства.
1. Технічна складова:
- енергетична база (сукупність установ і мереж для забезпечення виробництва всіма видами енергії);
- виробничі машини і устаткування, транспортно-переміщувальні машини і засоби;
- технічна база інформації процесів.
2.Технологічна складова:
- операції з видобутку, обробки, переміщування, складування, контролю та інших складових частин виробничого процесу;
- сукупність способів і прийомів переробки ресурсів та одержання готової продукції;
- комплекс технологічної документації загального і соціального призначення.
Фундаментальною базою технічного розвитку будь-якого підприємства стають усі пріоритетні напрями НТП. Технічний розвиток відображає процеси формування і вдосконалення техніко-технологічної бази підприємства, що має бути постійно зорієнтований на кінцеві результати його виробничо-господарської діяльності. Технічний розвиток, як об’єкт організаційно-економічного управління, охоплює різноманітні форми, які мають відображати відповідні стадії процесу розвитку виробничого потенціалу і забезпечити просте та розширене відтворення основних фондів підприємства.
Із сукупності форм технічного розвитку доцільно виокремити такі, що характеризують, з одного боку, підтримування техніко-технологічної бази підприємства, а з іншого – її безпосередній розвиток через удосконалення і нарощування виробництва.
Форми технічного розвитку підприємства.
1) Підтримування техніко-технологічної бази підприємства:
- капітальний ремонт устаткування;
- заміна спрацьованого устаткування новим такого самого технічного рівня;
- технічне доозброєння підприємства.
2) Розвиток техніко-технологічної бази:
- модернізація;
- технічне переозброєння;
- реконструкція;
- розширення;
- нове будівництво.
Виробнича потужність підприємства – це максимально можливий річний випуск продукції визначеної номенклатури та асортименту при повному використанні виробничого обладнання та виробничих площ за умови використання передової техніки виробництва і наукової організації праці.
Для розрахунків виробничої потужності підприємства береться максимально можливий річний фонд часу (кількість годин) роботи устаткування.
У найзагальнішому вигляді виробничу потужність провідного цеху (дільниці) з виготовлення однорідної продукції (переробки сировини, виконання інших виробничих операцій) можна визначити за однією з таких формул:
Ni=aiTpm, або
де Ni - потужність і-го виробничого підрозділу підприємства;
ai– продуктивність устаткування у відповідних одиницях виміру і-ої продукції за годину;
Tp- річний фонд часу роботиустаткування;
m- середньорічна кількість фізичних одиниць устаткування;
ti – трудомісткість виготовлення одиниці продукції (переробки сировини, час надання послуги в годинах).
Визначення виробничої потужності підприємства завершується складанням балансу, що відбиває зміни її величини протягом розрахункового періоду і характеризує вихідну потужність (Nвих). Для цього використовується формула:
Nвих=Nвх+Nотз+Nр Nна-Nв,
де Nвх – вхідна потужність підприємства;
Nотз – збільшення потужності протягом розрахункового періоду внаслідок здійснення поточних організаційно-технічних заходів;
Nр – нарощування виробничої потужності завдяки реконструкції або розширенню підприємства;
Nна – збільшення (+) або зменшення (-) виробничої потужності, спричинене змінами в номенклатурі та асортименті продукції, що виготовляється;
Nв – зменшення виробничої потужності внаслідок її вибуття.
Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 322 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!