В) Інтерлейкіни

До цієї групи належить рекомбінантний ІЛ-2 (тецелейкін, ронколейкін). Впроваджується IЛ-1b (беталейкін). Ці препарати стимулюють проліферацію Т-лімфоцитів і утворення високоактивних лімфокін-активованих кілерів, синтез г-ІФН.

Основними показаннями для застосування є сепсис, ВІЛ-інфекція і мета­статичні пухлини (особливо нирок, сечового міхура і простати, мелано­ма).

Крім того, препарат застосовується у комплексній терапії септич­них станів (посттравматичний, хірургічний, акушерсько-гінекологічний, опіковий, рановий сепсис), гнійно-запальних захворювань на тлі іму­нодефіциту (перитоніт, флегмони, остеомієліт, гострий деструктивний панкреатит), інфекційних хворобах (хронічні гепатити В і С, туберку­льоз, хламідійна інфекція).

Г) Індуктори та інгібітори ендогенного інтерферону (інтерфероногени, ІФГ)

До індукторів ендогенного інтерферону належать:

• нестероїдні протизапальні засоби (амізон, аспірин, мефенамін, ібупрофен тощо);

• антиагреганти і периферичні вазодилятатори (курантил, трентал,тиклід, дибазол);

• низькомолекулярні (до 300-400 Д) хімічні сполуки (неовір, циклоферон, аміксин);

• полінуклеотиди (полі-І-полі-Ц);

• деякі вітаміни (С, ВІ2, Е), здебільшого у великих (фармакологіч­них) дозах.

Основними перевагами індукторів, порівняно з препаратами ІФН, є висока біодоступність і переносність, значно менша кількість побіч­них ефектів, відсутність сенсибілізації і синтезу анти-ІФН антитіл.

Аміксин (тілорон, лавомакс) —низькомолекулярний індуктор ендогенного інтерферону, який індукує син­тез всіх типів ІФН. Кількість ендогенного ІФН, що виробляється, при цьому співставлювана з рівнем екзогенного при терапії рекомбінантними препаратами (інтрон, роферон). Аміксин застосовують у комплексній терапії вірусних гепатитів (В і С), простого герпесу, хламідійних і цитомегаловірусних інфекцій, вірус­них енцефаломієлітів, множинного склерозу, для зменшення імуносупресивного впливу цитостатиків. Препарат призначають по 0,125-0,25 г на добу протягом 1-2 днів, а потім — по 0,125 г через добу або й рідше.

Циклоферон —індуктор, що швидко проникає в усі внутрішні середовища організму, стимулює синтез ІФН протягом доби з часу введення, практично позбавлений побічних ефектів. Циклоферон найчастіше застосову­ється при інфекційних захворюваннях.