Формування та облік резерву сумнівних боргів

Відповідно до П(С)БО 10 поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів:

­ застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;­ застосування коефіцієнта сумнівності. За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів. За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.Коефіцієнт сумнівності, в свою чергу, може розраховуватися такими способами:­ визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;­ класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;­ визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3-5 років. Величина резерву сумнівних боргів має обмеження: залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату. Методи визначення величини резерву сумнівних боргів обираються підприємством самостійно залежно від виду дебіторської заборгованості та наявності інформації, потрібної для застосування конкретного методу визначення резерву сумнівних боргів. Для різних видів дебіторської заборгованості (за відвантажену продукцію, за виданими авансами тощо) можуть застосовуватися різні методи розрахунку резерву сумнівних боргів.

Розглянемо розрахунок величини резерву сумнівних боргів за методикою, наведеною у П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»:

- на основі класифікації дебіторської заборгованості (приклади 1,2);

- визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (приклад 3);

- на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів (приклад 4).