Елементи структури громадянського суспільства

Для розуміння сутності всіх цих елементів громадянського суспільства їх варто розглянути більш докладно.

Насамперед, обов'язковою умовою формування громадянського суспільства є високорозвинена держава, що засновується на принципах рівноправності і свободи людей, їхніх самоорганізацій і самоврядування. Невід'ємним елементом будь-якої держави є власність. Формування громадянського суспільства припускає, що в державі будуть законно визначені декілька видів власності, що можна розділити на приватну і суспільну. Тут особливо важливо відзначити, що існування суспільної власності /державної або муніципальної/ обумовлено необхідністю існування власності приватної. Крім того, всі види власності повинні бути однаково захищені законом, тобто рівноправні. Наявність у індивіда певної особливості в громадянському суспільстві сприяють стабільності такого суспільства і держави в цілому. Не менш значимим для громадянського суспільства положення сім'ї. Сім'я є природним, природним джерелом, центральною соціальною ланкою цивільного суспільства. Особливо важливо для суспільства, щоб сім'я, материнство, дитинство, шлюб знаходилися під захистом, охороною закону. Проте для формування дійсно громадянського суспільства потрібний не тільки правовий захист сім'ї, але і забезпечення умов для економічного становлення цього соціального інституту. Це повинно бути цілою системою прав і свобод громадян, що забезпечує рівність у питаннях власності, у питаннях підприємництва, можливості доступу й одержання освіти, користування досягненнями науки, культури, мистецтва. І, безумовно, невід'ємною частиною громадянського суспільства є комплекс прав і свобод громадян, пов'язаний із такими політичними правами як участь у будь-яких політичних рухах і будь-якій партії, об'єднанні, а також праві на свободу одержання, поширення та користування інформацією. Тут, дійсно, потрібно більш докладно зупинитися на сутності і значенні цих прав і свобод у контексті становлення громадянського суспільства. Важливим складовим елементом громадянського суспільства є громадські об'єднання. Громадськими признаються об'єднання, рухи, партії, професійні спілки, релігійні організації, добровільні спілки, асоціації, фонди й інші об'єднання, що не ставлять собі на меті одержання прибутку. Такі об'єднання у своїй сукупності повинні бути рівними в державі, користуватися однаковими правами. Тут не повинно бути місця необгрунтованим, незаконним інтересам і привілеям. Єдиним обмеженням у формуванні та діяльності громадських об'єднань є недопущення їх утворення і діяльності з метою насильницького скинення конституційної влади і встановлення тоталітарного режиму диктатури якогось класу або партії. Іншими словами, дії, які могли б спричинити за собою захоплення державної влади, порушення територіальної цілісності держави, підрив безпеки, утворення незаконних збройних формувань, пропаганду війни, насильства, розпал расової, національної, релігійної ворожнечі, зазіхання на права і свободи людей, здоров'я і суспільну мораль.

Елементом становлення особистості в суспільстві є її освіта, культурний розвиток. У громадянському суспільстві повинна бути забезпечена можливість рівного для всіх громадян одержання певного рівня освіти, передбаченого міжнародними нормами і стандартами. Для цього необхідно існування в державі не тільки приватної і комерційної системи освіти, але і державної, загальнодоступної і, у тому числі, безкоштовної. Державні та комунальні установи освіти, науки і культури повинні бути незалежні від політичних партій і інших об'єднань, і носити світський характер. Природно, що державою повинні забезпечуватися програми з субсидування таких закладів і встановлюватися єдина система заснування та документації про їх створення.

Взагалі, у дійсно громадянському суспільстві передбачається приділення серйозної уваги державою науці та культурі, що припускає не тільки субсидування, але і розробка, і здійснення певної політики в цій сфері людського життя.

Наділивши громадянина правом власності, держава, тим самим, дає поштовх до можливості розвитку підприємництва. Підприємництво є також невід'ємною частиною громадянського суспільства. Природно, що основним критерієм у стимулюванні підприємництва в громадянському суспільстві є державний захист інтересів споживачів, підтримка суспільних форм їх охорони, врахування інтересів населення при постійному контролі за якістю і безпекою. Для цього держава покликана забезпечити антимонопольні міри, у тому числі і спеціальне антимонопольне законодавство. З іншого боку, необхідне і встановлення меж для державної монополії. Таким чином, формується необхідний баланс для дійсно ефективної економіки. У громадянському суспільстві трудові колективи, як колективи громадян, наділених певною сукупністю прав, активно беруть участь у керуванні державними, комунальними підприємствами, створюючи для цього необхідні контрольні й інші суспільні (крім політичних) органи й організації. У відношенні приватних і комунальних підприємств держава повинна притримуватися політики невтручання в їхню господарську діяльність у сполученні із суворою систематичною податковою звітністю.

Найважливішим гарантом становлення громадянського суспільства є забезпечення в державі права на свободу інформації. Це забезпечується законодавчим закріпленням права на одержання, поширення та використання інформації. При цьому повинна бути скасована цензура засобів масової інформації і вони повинні бути наділені правом одержання інформації від державних органів, об'єднань громадян, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових осіб, а також достовірних даних про їхню діяльність. Крім того, також як і в області підприємництва, державою тут повинні бути передбачені антимонопольні міри. Так, жодний із видів засобів масової інформації не може бути монополізований. Повинна бути здійснена така цивільна свобода інформації, при якій засновниками засобів масової інформації можуть ставати як юридичні, так і фізичні особи. У всіх громадян повинні бути рівні права і можливості доступу до інформації. Так само, як і громадські об'єднання, засоби масової інформації не можуть бути використані на шкоду суспільству і державі. Тобто, забезпечується ще один елемент становлення громадянського суспільства – свобода інформації.

Актуальним і дуже злободенним компонентом формування громадянського суспільства є культура взаємодії населення, держави з навколишнім середовищем. Це базова політика держави, що найбільшою мірою впливає на здоров'я нації, її генофонд і взагалі на перспективи розвитку суспільства. Сьогодні ні для кого не секрет, що природні запаси Землі є цілком вичерпними. Це говорить про те, що навколишнє середовище потребує охорони (насамперед від людини) і раціонального використання. У цьому плані становлення громадянського суспільства обумовлюється і високою екологічною освітою населення, і певною державною політикою у відношенні раціонального використання, зберігання і відновлення природного навколишнього середовища і живої природи. Для цього в державі повинно бути створене відповідне природоохоронне законодавство з процедурою його здійснення і конкретними прецедентами захисту, а також системою примусових і каральних мір у випадку його порушення. Відповідно, повинні існувати й економічні важелі, що стимулюють суспільство до зберігання та збільшення природних багатств країни і світі у цілому.

Таким чином, формування громадянського суспільства вимагає від держави, її владних органів утворення певних умов розвитку суспільства й особистості, що відповідають певним цивілізаційним стандартам. Якщо спробувати окреслити цю сукупність умов формування громадянського суспільства, то в мінімальному обсязі вони можуть бути виражені у наступних п’яти положеннях, що доцільно назвати „цивілізаційними статусами”:

1. Цивілізаційний статус сім’ї у громадянському суспільстві. Він ґрунтується на законодавчому забезпеченні гідного існування і стимулюванні добровільного та рівноправного інституту сім’ї, де діти захищені й у правовому положенні дорівнені до батьків. Водночас, законодавчим шляхом забезпечується захист і стимулювання материнства і дитинства.

2. Цивілізаційний статус економіки. Передбачається законодавчим шляхом забезпечити умови формування плюралістичної економіки, де свобода підприємницької діяльності розвивається в умовах різноманітності та рівності видів власності.

3. Цивілізаційний статус екології. У громадянському суспільстві необхідною умовою є клопотання про майбутні покоління й умови їх існування. Тому в такому суспільстві повинні існувати законодавчо закріплені засоби захисту навколишнього природного середовища від негативного впливу на нього людством. Крім того, повинні бути законодавчо передбачені стимули та важелі впливу на підприємства по відновленню вже порушеної екології та формуванню системи економного й енергозбережливого розвитку промисловості.

4. Цивілізаційний статус громадянської активності. У громадянському суспільстві законодавчими актами має бути закріплена та реально забезпечена не тільки можливість широкої участі населення у виборчих процесах органів влади та самоврядування, але й сформована система стимулювання такої участі шляхом формування “прозорої” у прийнятті рішень системи органів влади.

5. Цивілізаційний статус інформації. У громадянському суспільстві нормативно-правовим шляхом забезпечується заборона цензури засобів масової інформації та свобода слова й інформації. Право на інформацію законодавчо забезпечується громадянам і захищається всіма юридичними засобами.