Методичні поради до теоретичного вивчення теми. У ринковій економіці формування цін здійснюється на ринку і значною мірою залежить від співвідношення попиту та пропозиції

У ринковій економіці формування цін здійснюється на ринку і значною мірою залежить від співвідношення попиту та пропозиції.

У побутовому розумінні слово «ринок» означає місце, де вкладаються угоди – акти купівлі-продажу товарів, надання послуг, укладання контрактів тощо. У науковому розумінні ринок – це взаємодія виробника й споживача (продавця й покупця).

На ринку існує попит на товар і пропозиція цього товару.

Попит (D – demand – англ.) – це відображення потреб покупців у тому чи іншому товарі, не попит узагалі, а платоспроможний попит, коли покупці не тільки взагалі бажають мати такий товар, а й готові купити певну кількість товару за визначену ціну протягом визначеного часу.

Ціна попиту на товар А – це найбільша ціна, за яку покупець згоден придбати певну кількість товару А. Вона визначається в основному розміром доходу покупця.

Обсяг попиту на товар А – це найбільша кількість товару А, яку згоден придбати споживач (один покупець чи група або всі покупці на цьому ринку) за певний проміжок часу при визначених умовах.

Функція попиту – це залежність обсягу попиту на товар А від чинників, які його визначають. Вона може бути подана у вигляді

Q_DA = ƒ (P_A, Р_В, Р_С, …, D, M, …), (1.1)

де Q_DA – обсяг попиту на товар А;

P_A – ціна на товар А;

Р_В, Р_С – ціни на товари-замінювачі В,С і т.ін.;

D – дохід споживача;

M – мода на товар, рівень смаку, переваги тощо.

Якщо всі чинники, котрі впливають на обсяг попиту на товар А, незмінні, то в такому випадку маємо функцію попиту на товар А за ціною – Q_DA = ƒ (P_A).

Графічним зображенням залежності ціни товару від обсягу його продажу є лінія попиту, яка має (найчастіше) вигляд кривої (рис. 1.1). При розв’язанні задач на практичних заняттях найчастіше як лінія попиту використовується пряма лінія.

	PA, грн.
			QA, шт.

Рисунок 1.1 - Графік попиту на товар А

Існує закономірність, яка називається законом попиту: обсяг попиту зростає при зниженні ціни і падає при зростанні ціни на товар (зворотна залежність обсягу попиту на товар від ціни на нього).

Розрізняють поняття «зміна попиту» і «зміна обсягу попиту». Зміна обсягу попиту – це рух по лінії попиту на товар А під впливом зміни ціни на товар А. Якщо крім зміни ціни на товар А має місце й зміна якогось іншого чинника, котрий впливає на обсяг попиту на товар А, то маємо зміну попиту, тобто маємо зовсім іншу функцію (лінія попиту має інший вигляд або змінює своє положення на графіку попиту).

	P
	P1
	P2

Рисунок 1.2 - Зміна обсягу попиту (а) і зміна попиту (б)

Задоволення потреб окремого споживача у товарі А залежить тільки від нього самого (його доходу, смаку тощо) і не залежить від обсягу попиту інших споживачів на ринку. Отже, функцію попиту можна отримати шляхом сумування індивідуальних функцій попиту всіх споживачів на рин-ку.

Згідно із законом попиту, зменшення ціни супроводжується збільшенням обсягу попиту і навпаки – збільшення ціни призводить до зменшення обсягів купівель. Однак інтенсивність реакції покупців на зміну ціни суттєво відрізняється при зміні цін у різних діапазонах лінії попиту.

Для характеристики інтенсивності залежності зміни обсягу попиту від зміни ціни використовується поняття цінової еластичності попиту, або просто еластичності попиту. Цей показник свідчить, на скільки відсотків зміниться обсяг попиту при зміні ціни на цей товар на 1%. Для визначення точкової еластичності попиту використовується формула 1.2.

. (1.2)

Оскільки закон попиту свідчить про зворотний зв’язок між ціною і кількістю продукції, що купується, коефіцієнт еластичності має від’ємне значення (це видно із формули 1.2). Для спрощення коментарів від’ємний знак ігнорується й еластичність найчастіше виражається в додатних числах, але при розрахунках від’ємний знак ураховується обов’язково.

Коефіцієнт еластичності знаходиться в межах від 0 до ∞. Виділяються такі значення коефіцієнта еластичності та характеристики еластично-сті попиту:

= 0 – абсолютно нееластичний попит (зміна ціни не впливає на обсяг попиту);

< 1 – нееластичний попит (обсяг попиту змінюється значно менше, ніж ціна);

= 1 – одинична еластичність (зміна ціни на 1% приводить до зміни обсягу попиту на 1%);

> 1 – еластичний попит (обсяг попиту змінюється значно більше, ніж ціна);

= ∞ – абсолютно еластичний попит (при збільшенні ціни обсяг попиту падає до нуля, при зменшенні ціни обсяг попиту необмежено зростає).

Пропозиція (S – supply – англ.) – це сукупність поданих на ринку в певний момент часу товарів або послуг. Головною умовою, що визначає готовність продавця до продажу, є ціна товару.

Функція пропозиції визначає залежність обсягу пропозиції від чинників, які його визначають:

Q_SA = φ (P_A, Р_В, Р_С, …, K, L, T,…),

де Q_SA – обсяг пропозиції на товар А;

P_A – ціна на товар А;

Р_В, Р_С – ціни на товари-замінювачі В,С і т.ін.;

K, L, T – такі фактори, як технічна й технологічна озброєність виробництва, наявність та розмір податків чи дотацій тощо.

Ціна пропозиції – це мінімальна ціна, за яку продавець згоден продати певну кількість товару.

Закон пропозиції – чим менша ціна, тим менший обсяг пропозиції (пряма залежність) і навпаки.

Зміна пропозиції та зміна обсягу пропозиції розуміються аналогічно зміні попиту й зміні обсягу попиту. Також використовується для характеристики пропозиції її еластичність. Еластичність пропозиції оцінюється так само, як і еластичність попиту, проте знак коефіцієнта пропозиції додат-ковий згідно із законом пропозиції.

Для наочного з’ясування взаємодії рішень споживачів про купівлю продукту і рішення виробників про його виробництво й продажі графіки (функції) попиту та пропозиції зображають разом (рис. 1.2).

Рисунок 1.2 - Графіки попиту і пропозиції

З графіка видно, що лінія попиту (Q_D) і лінія пропозиції (Q_S) перетинаються в точці R, якій відповідає ціна P_R. Це означає, що тільки за такою ціною кількість виробленого й запропонованого до ринку продукту дорівнює тій його кількості, котру споживач бажає та в змозі купити. При такій ціні не буде ні надлишку, ні дефіциту товару.

Економісти називають цю ціну – ціна рівноваги. При ціні, вищій за рівноважну, величина пропозиції стане більше від величини попиту. Така ситуація на ринку називається надлишком виробництва і спонукає виробника (продавця) зменшувати обсяги продажів. Кожна ціна, яка нижча за ціну рівноваги, потягне за собою виникнення дефіциту, тобто при цьому величина попиту буде більша за величину пропозиції, що знову приведе до зростання ціни. Таким чином, унаслідок впливу на ціну попиту й пропозиції вона буде весь час змінюватись у тому чи іншому напрямі від ціни рівноваги, збігаючись із нею на деякий час.

З наявністю ринкової рівноваги пов’язане існування понять «надлишки покупця» і «надлишки продавця». Надлишки покупця – різниця між найбільшою ціною, за якою покупець згоден придбати певну кількість товару, й рівноважною ціною. Надлишки продавця – різниця між найменшою ціною, за якою продавець був згоден продати товар, та рівноважною ціною. Ці поняття будуть використані при розв’язанні задач.

Що дає знання еластичності попиту й пропозиції, а також вплив держави на вільність ціноутворення, розглянемо при розвєязанні задач.